Батько, який плаче

6.

Леонід повільно прогулювався в єдиному невеличкому парку Осидіана. Він був тут один. Сірий спортивний костюм маскував його у вечірніх сутінках. Подалі від проблем. Подалі від людей. Проте з купою думок у голові. Ситуація навколо сина потребувала великих роздумів. До приїзду сюди чоловік гадав над побудовою мостів у відносинах з Томасом. Через два місяці йому виповниться 18 – це означає, що парубок зможе без проблем втекти в доросле життя і вони більше ніколи не зустрінуться. Але тепер не це було головною проблемою. Томас - підозрюваний у зникненні Рози. Єдиний підозрюваний. Значить на це є докази.

- Потрібно дізнатися в чому річ, - чоловік розвернувся та пішов назад.

Джек Новак – поліцейський, що жив навпроти, відразу відповів на телефонний дзвінок та запросив адвоката до себе додому на вечерю, пообіцявши смачну смажену курку за рецептом Люсі – жінки копа. Вже через годину веселих розповідей за столом двоє чоловіків взявши, по склянці віскі, віддалились від двох близнючок-доньок і Люсі в м’якенькі крісла на задньому дворі.

- Ну що, тепер обговоримо те, для чого ти сюди прийшов, Леоніде, - Джек вдихнув аромат алкоголю та поставив склянку на бильце крісла. – Хочу розповісти про справу Рози.

- Так, будь ласка.

- Добре. Роза Шенклі зникла чотири дні тому. Востаннє її бачила сусідка Кеті пізнім вечором, коли Роза вибігла надвір напівгола лише в одній спідниці та почала витанцьовувати на газоні.

- Що? Напівгола?

- Ви щось знали про психічні розлади Рози? Вона була шизофренічкою. Це почалось після її приїзду сюди разом з Томасом та матір’ю - Джуді. Спочатку все було добре, проте потім стався рецидив, особливо після смерті Джуді. Тоді почались реальні проблеми. Розу звільнили з роботи, прописали курс психолога, тож Томасу довелося доглядати за нею. Всі гроші, які отримувались за дитину, йшли на лікування.  

- Я не чув про це. Лише платив кошти для Томаса. Це був зв'язок в одну сторону.

- Ну, тепер будете знати. Повернемось до того вечора…, - тепер він зробив маленький ковток, - Томас вибіг надвір та потягнув матір до будинку. Після цього жінку ніхто не бачив. Потім пізно вночі знайшли Томаса, який лежав посеред вулиці повністю зморений. Відвезли до лікарні, щоби привести до тями й обробити численні синці та забої на його тілі. На ранок я повіз його додому. Запитав, що він робив надворі в таку пізню ніч, а також про синці. Відповів, що шукав матір, яка зникла з дому. У неї був черговий рецидив, тож все відбувалось на межі, що згодом він втратив свідомість та мало що пам’ятає з того вечора.  

- Я не брався тоді робити якісь передбачення, але наступного дня за містом знайшли викинуту обабіч дороги лопату. Вона лежала у тому районі, де знайшли непритомного Томаса. Цього вже було достатньо, щоби взяти його під домашній арешт. Ви, як людина, що пов’язана з судовим ділом, думаю, мене розумієте.

- Так, а також і те, що Томас потрапив у погане становище, - Леонід потягнувся за склянкою та осушив ії одним ковтком. – Більше підозрюваних немає?

- Ні, взагалі, навіть уявити не можу. Можливо, вона справді пішла, проте докази кажуть про інше. Також її більше потому ніде не бачили, хоча почались пошуки по штату. - Джек поглянув на співрозмовника. На мить здалося, що того більше немає в цьому світі, проте він там був. Сидів у кріслі, як камінь, та дивився кудись за спину господаря будинку. - Леоніде?

- Мені треба йти, я ще нічого не купив на вечерю, - чоловік скочив на ноги. - Дякую за прийом, Джеку. Все було чудово.

Вертаючись з магазину, він вже був твердо певний у тому, що потрібно робити все можливе, аби вберегти сина від тюрми.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше