Берегиня перехрестя світів

Глава 1

Кожна людина є особистістю, центром свого маленького Всесвіту, зі своїми думками, почуттями, мріями... кожен з нас унікальний, таких не було, і не буде більше такого, щоб саме в цю мить і саме так світили зорі, з цієї точки простору для тебе, неповторного індивідууму...

Проте гармонія дикої природи світу не відповідає сприйняттю комфорту і захищеності людини розумної, тому ми зібравшись в групки починаємо створювати Систему... систему розрахунків, вимірювань, економічну та соціально-придатну для того примарного відчуття захищеності, коли знаходишся в зграї, і є сильні і розумні ватажки, які вирішуватимуть за тебе як розвиватись, їсти, спати, кохати... так зручно просто існувати, адже є правильна Система в соціумі де зрозуміло як правильно жити, і не потрібно думати... стадом завжди простіше керувати, тому такі риси з задоволенням культивують в особистостях, роблять з унікальних маленьких всесвітів такі зручні і слухняні гвинтики в механізмі, такі схожі, сірі, без неймовірно райдужних мрій та цілей, безпечні, тепер вже й мертві духовно та морально...

...Але завжди непізнаний і загадковий Хаос в чомусь десь систематизується, як і зрозуміла прорахована Система стає в певних місцях хаотичною...

 

Я ніколи не хотіла бути просто гвинтиком, нехай і в чомусь велично-масивному. Мої пращури з давніх часів до сьогодення найважливішим вважали розвиток особистості, як інтелектуальний, так і духовно-моральний її аспект, тому в мені з дитинства розвивали окрім жаги знань ще й здоровий соціальний егоїзм, тобто ввічлива освічена дівчинка завжди вислухає з повагою вашу думку, може допомогти, врахувати ваші потреби, але в тому що стосується саме її життя та простору зробить так як вважає за потрібне, як мені казали: "ти маєш вміти слухати, але ти не повинна сліпо слухатись".

От і мрії в мене були завжди казково-недосяжні, хоча цілі завжди продумані і практичні, ось такий коктейль незвичайний вийшов - вдома мрійниця, яка обожнює легенди, вірить в дива і намагається пізнати світ за межею соціальної сірості та практичності, а серед людей заміжня жінка, що вже має вищу освіту, посаду і систематизовані вимоги, як до себе, так і до оточуючих (соціальний егоїзм дає чудове сприйняття системи цінностей на роботі, адже не має сліпого плазування перед лідером, і відсутнє необґрунтоване зверхнє відношення до підлеглих, від кожного вимагаєш виконання його обов'язків, і від себе в першу чергу, з часом це дає результат, з тобою рахуються, знають що твоя прямолінійність в питаннях це не спроби щось довести, а реально конструктивні пропозиції і систематизація роботи для підвищення продуктивності)... можливо саме така дивна суміш в розвитку однієї сутності і призвела до подальших подій, а можливо просто Доля так вирішила проекспериментувати… хто зна, хто зна...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше