Глава 6

Перший тиждень я провела вивчаючи дім і бібліотеку, знайшла багато книжок по роботі з енергією для чаклунів, дізналась про те що в кожному світі є своя градація магії, і далеко не всі вони поділяють її на темну та світлу, чи розбивають за приналежністю до різних стихій.

Сам будинок був просторим та світлим: вхідні двері заходили в невеличкий коридор-сіні, тут з однієї сторони стояла лавка, а з іншої висіло велике дзеркало, біля якого з одного боку примостилась гарна металева вішалка для одягу, а з іншої вбиті фігурні крючечки у формі голів різних тварин, певно робота Міхея з сином. Далі двері вели в простору кімнату-зал, одразу виділявся ліворуч великий камін дбайливо складений з каменю і зручний диванчик і крісла біля нього, що розмістились навколо низького столику, на ньому в металевій вазі стояв букетик польових квітів. В кімнаті були полички з гарними декоративними дрібничками і великий килим ручної роботи займав майже всю її площу. Праворуч були сходи на другий поверх і перед ними двері, які вели до кабінету-бібліотеки, масивний стіл, зручні крісла, диван, і всі стіни до самої стелі з сотнями книг,  не знаю чи зможу колись це все переглянути, хоча і є можливість засісти тут на довгий час, вікна вели в сад, а різні лампи з якимись кристалами всередині, певно магічний аналог електрики, натякали, що на диванчику з книгою біля вікна чудово сидіти пізно ввечері з чашкою ароматного чаю і слухати шепіт дощу в саду за вікном. Також на першому поверсі за сходами виявився прохід-арка в коридор, перші двері являли собою обідню залу, з гарними картинами на стінах, великим столом і під стать йому набором стільців, на столі застелили білосніжну скатертину з дивовижно тонкою майстерно виконаною роботою вишивальниць, дівчатка-домові явно були майстринями з золотими руками, на столі теж стояла металева ваза з букетиком, в куточках зали біля вікон розмістились маленькі столики на двох, явно для тих хто хотів поспілкуватись за чашкою чаю, такого ж типу, можливо трішечки більший, десь на чотири персони, я помітила дерев'яний столик з стільцями, диванчиком, та м'якими подушками при вході на критій веранді. Далі коридором була кухня, дуже простора, навіть враховуючи наявність в ній самої справжньої печі біля дальньої стіни, по ліву руку розмістились дві великі плити, що працювали на кристалах вогню, як мені пояснила Ладо, температура регулювалась простим їх прокручуванням в спеціальній ніші, вздовж стін біля входу височіли шафи з посудом, по центру приміщення займала доволі багато місця масивна поверхня для приготування їжі, біля вікна примостився столик зі стільцями, на вікнах вітер легенько похитував білі фіранки в оздоблені дрібними блакитними квітами, навпроти дверей в кухню була комора з різноманітним домашнім приладдям, ближче до сходів вхід в досить пристойний, майже сучасний санвузол з унітазом і звичною ванною, на кранах якої виділялись три великих кристали синього, червоного та блакитного кольору, коли поцікавилась у домового чому три, так той сказав, що так завжди було - холодна, гаряча та морська вода... дійсно, чого я дивуюсь, посміялась я про себе. Ще в коридорі був один вихід на задній двір і спуск в підвал. Підвал глянула похапцем, його було розділено на декілька зон-приміщень і домові пояснили, що тут зберігають продукти за допомогою холодильного кристалу, що підтримує температуру низькою, та пустельного, що не дає розвиватись плісняві і зберігати в гарних умовах овочі, фрукти та консервацію.

Піднялась сходами на другий поверх, там був цілий ряд дверей, щось схоже в мініатюрі на перший зал, лише без каміна, але з величезною кількістю різноманітних цитрусових дерев в великих горщиках, домові сказали, що ці зернята їм принесли якраз з мого рідного світу і тепер наприклад лимони активно використовують в подачах до чаю, а апельсини в приготуванні джемів та м'яса. В кімнатах виявились гостьові покої: звичайні добротні ліжка, над ними у вигляді бра висіли фігурно вирізьблені магічні кристали світла, в усіх стояли середнього розміру шафи, столики з стільцями, кожна була з невеличкою ванною кімнатою.

 А от мої кімнати виявились на горищі... мене це трохи здивувало, але коли піднялась нагору, то зрозуміла чому для них обрали саме це місце: просторе приміщення, по площі всього будинку, дало змогу розмістити тут гостьову залу, з каміном в куточку, зручними диваном, кріслами, столиком, гарними деревцями в горщиках, з неї було кілька дверей - в спальню, де розмістилось зручне велике вирізьблене ліжко, замість шафи тут був свій гардероб з поки що пустими акуратними поличками, як сказав Оберіг, речі господаря зникають коли він помирає і переносяться в те місце, яке він підготує для нащадків в одному з світів, бо не всі мають ж доступ в цей світ, а без господаря взагалі нереально знайти дім просто так; наступні двері вели в шикарну ванну кімнату, тут сама ванна більше була схожа на якусь джакузі, порадував вбудований в її куточку душ і неймовірно тонко оздоблене дзеркало на стіні, світло, як і в усьому домі, забезпечували світлові магічні кристали, які підзаряджались раз в рік влітку в спеціальних нішах на даху; також тут був ще один кабінет, набагато менший ніж на першому поверсі, але теж зручний, навіть якийсь більш домашній певно. Окремо хочеться виділити балкон, він йшов вздовж всього приміщення і виходив на протилежну від входу сторону, коли я побачила пейзаж, то аж дихнути не могла від захвату цією красою: в далечині видніються гори, до яких простягнувся темний могутній старовинний ліс, по ліву руку гори спускаються до моря... так, самого справжнього, безмежно красивого, синього моря, що зливається з небосхилом на лінії горизонту, а далеко на сході гори повертали в далечінь і видно було, що тонуть вони в пустельній зоні... а прямо біля будинку, під балконом, розкинулось дивовижної краси озеро, з прозорою як кришталь водою, в якій плавали маленькі рибки, намагаючись зловити то один одного за хвіст, то сонячних зайчиків, що примостилися на поверхні води; навколо озера проходила кам’яниста доріжка, біля якої росли низенькі квіти, височіли ліхтарі на кованих ніжках, які тонули в заквітчаних кущах, з світловими кристалами всередині, а на протилежному боці від будинку, майже під самим лісом виднівся піщаний пляж, праворуч всю площу займав фруктовий сад, а ліворуч простежувалась відділена зона городу та теплиці. На терасі мого поверху знайшовся зручний дерев'яний столик і пара крісел до нього, а з іншого боку біля горщиків з квітами примостився диванчик з подушками і пледом, ідеально для читання вдома на свіжому повітрі; домовики сказали, що їдять більше з цікавості та заради смаку і вражень, а так для існування їм достатньо енергії природи, сили яка розлита в чималій кількості в просторі від різних магічних джерел з декількох світів, а як десерт вони сприймають яскраву енергетику емоцій, яка дає їм здоров'я та радість.