Глава 14

Туманна дорога виявилась такою як розповідала Ірія, аромати та звуки осіннього лісу, шлях вздовж лісу через туман, і біле марево по ліву руку, що дихає силою.

- Сходити з шляху небезпечно,- застеріг віщун Георга,- звідти не повертаються, стають примарами і віками бродять в пошуках пам'яті і своє суті.

Вони рухались дорогою не дуже довго, дійсно десь з півгодини, може трішечки більше, потім туман став густішим і от вони ступили на дерев'яну паркетну підлогу. Тут зала була світлою, просторою, з дорогим та розкішним ремонтом - паркет з рідкісних порід дерева, оббиті панелями стіни, гарно вирізьблені канделябри з позолотою, антикварні диванчики, вази, столики. Назустріч їм вийшла висока струнка жінка, в чорному платті закритому під горло, стара сувора класика, волосся зібране в високу зачіску, а погляд холодний, наче душу читає і морозить, вона кивнула їм і заговорила:

- Вітаю тебе віщун, і тебе темний. Я так розумію поїздка до порталу в Ірії пройшла не так як планували, якщо прийшли без неї, ще й з ініційованим незареєстрованим темним.

Василіск Едуардович поклонився і розповів коротко все що відбулось біля дерева, на маленькому острівці на Дніпрі.

Пані Морана, а саме так її звали, похитала головою на такі новини, а потім перевела погляд на Георга:

- Пропоную зараз пообідати і відпочити, подій на сьогодні і вражень забагато, та й ініціація зазвичай витягує майже весь внутрішній резерв. А завтра проведемо визначення точного типу твоєї магії і обговоримо що можна зараз поставити в навчальну програму, а що вже після повернення твоєї дружини, я так розумію ти плануєш бути з нею поруч в її роботі, і це дуже добре, сильний чаклун поруч з Берегинею зробить набагато продуктивнішою і безпечнішою роботу на перехресті світів.

Георга відвели в просторі кімнати, досить просто обставлені, але явно добротними і дорогими меблями, дві кімнати, загальний зал-передпокій з диваном, столом і кріслами, спальня з широким міцним ліжком, комодом і шафою, і туалетна кімната з усім необхідним. Вікна виходили в сад, великий і вишукано, з тонким смаком, оформлений, з акуратною газонною травою, клумбами, скульптурами в римському стилі, ажурними лавками і фонтаном. Добре було б вдвох ввечері прогулятись тут, посидіти на лавочці біля фонтану, обговорюючи останню прочитану книгу чи ділитись планами на майбутнє, домальовуючи деталі і бачити радість в таких рідних очах.

Їжу принесли в кімнату, і після розслаблюючої ванни Георг відключився лише голова торкнулась подушки, день дійсно був важким і сил затрачено дуже багато.

Вранці йому занесли чистий одяг і сніданок, попередили, що через годину на нього чекають на нараді в Ковені для визначення типу магії і рівня сил.

Поснідавши і швидко одягнувшись Георг міряв кімнату кроками в очікуванні супроводу, інколи зупиняючись перед вікном і бездумно вглядаючись в заплутані алеї саду.
Поки йшли коридорами резиденції чоловік відмітив багатство інтер'єра і величину будівлі, майже замок якийсь виходить, промайнуло тоді в думках.

Нарада проходила в великій залі, з круглим столом по центру, за ним сиділо тринадцять чаклунів, різного віку, статі та зовнішності, кожна людина тут явно була особистістю, з яскравим проявом індивідуальності в очах, манерах, поставі... Георга попросили підійти до кристалу на постаменті, що стояв трохи обабіч, він чимось нагадував необроблений шматок слюди. Пані Морана піднялась і стала поруч:

- Простягни руки над кристалом, сконцентруйся і спробуй направити в нього силу, я допоможу концентрувати потік, щоб він не розійшовся залою.

Через хвилин десять практика успішно завершилась, за допомогою сильної чародійки процес виявився легшим, найважче було відчути в собі ту енергію, яку просили направити. В середині кристалу замерехтіли чорні, білі, блакитні і червоні сполохи.

- Хм, цікава комбінація і рівень сили досить високий... магія смерті, контроль живих енергій, повітря і вогонь, але домінуюча все таки перша, з явною перевагою... дуже незвичайно, - почали між собою активне обговорення чародії Ковену.

Георг здивовано дивився то на кристал, то на свої руки, невже в ньому стільки намішано, а він і не здогадувався. Вивчав фізику, став науковцем, дослідником... а потрібно було з енергіями практикувати і магів діючих шукати щоб навчали.

- Думаю необхідно відправити його в зону без часу,- сказав солідний пан з сухим витягнутим обличчям, я як ніхто близько знайомий з такою магією, і знаю скільки біди можуть принести неконтрольовані викиди, ще й такого рівня.

- Не можна, як так, туди ніхто з наставників не захоче йти,- заперечувала молода блондинка, яку звичніше було б зустріти в сучасному бутіку чи на якомусь ультрасучасному показі мод.

- А я наполягаю, наставником піду сам, помічниками демонів запросити можемо, вони до темряви більш стійкі.

В результаті обговорень і диспутів, було визначено дати тиждень-два на роботу з внутрішньою енергією та вивчення медитаційних систем, а потім на невизначений час перемістити Георга з вчителем в зону без часу, де він вивчатиме техніки застосування своїх сил та пройде бойову підготовку необхідну для роботи в магічних світах, демони разом з наставником забезпечать всім необхідним. Плюс ще в тому, що скільки б часу там не пройшло, в реальному світі завжди минає рівно тринадцять днів і ні на хвилину менше чи більше.