Глава 1

 Три роки потому...

  Біп біп,   дзвонить мій будильник нехочу вставати хочу ще поспати,   але потрібно підняти своє лидаче та соне тіло і піти до вани,  закінчив з ранковими процедурами я поспішила на перший поверх на кухню там мама готувала сніданок.

- Доброго ранку мам.

- Доброго Анюта.

  Я поцілувала маму в щічку і побігла до університету.   Там я зустрілася з Діною моєю найкращою подругою.

- Привіт Діно.

- Привіт Аню допоможи мені будь ласка донести Василю Івановичу ці документи.

- Добре, що це за документи?

 Як ви вже зрозуміли це  Діна моя найкраща подруга ще з початкової школи. 

   Вона мала гарне чорне волосся,  підстрижене під каре яке колись було довге,  світлу шкіру та зелені очі з довгими густими віями.  

Її гарна зовнішність робила привабливою серед інших в університеті.  А я же була повною її протилежністю,  я мала світле волосся і трішки засмаглу шкіру,   а очі були синього кольору моря,   проте я нічим невідризняюся.

- Це документи про переведення нового одногрупника.

- Що?  До нас переводиться новий учень?         Як його звати?

- Я...цей не знаю не бачила.

 Видно було що вона щось приховує,  але я зрозуміла що вона не хоче говорити правду,  тому й не продовжувала.  

 Ми принесли документи Василю Івановичу та сіли на свої місця в аудиторії.

Пару годин потому до нас зайшов новенький,  я тим часом занотовувала завдання учителя тому не бачила хто увійшов, але почувши ім'я,  краще б я була глуха і сліпа,  підняв в шоці очі   стримувавши сльози,  та байдужий погляд,  зустрівшись з ним поглядом. 

Всім привіт хто читає мою першу книгу, прошу не судіть строго пишіть коментарі та добавляйте до бібліотеки.

Кіра♥️