Благе діло гріх

Історія №3. СПРАВА У ПОРІВНЯННЯХ (3)

Іра порівнює свою теперішню роботу зі своєю колишньою роботою. На перший погляд, теперішня має дві вагомі переваги – зарплату і відсутність шкоди психологічному здоров’ю. Те, що платили на колишній роботі, зарплатою важко було назвати. Те, у що доводилося вникати на колишній роботі, однозначно завдавало шкоди психіці. Але у її попередньої роботи була одна вагома перевага – мікроскопічний шанс коли-небудь взяти у нього інтерв’ю.

Теперішня робота такої переваги не має. Іра сидить цілими днями за монітором, слідкує за покупками і відгуками в їхньому інтернет-магазині. Інколи вона пише статті на кшталт «Все про віскозу» чи «Як вибрати тканину для постільної білизни?». Буває, що відповідає на дзвінки і навіть зустрічається з важливими партнерами – у неї широкі повноваження і досить розмита посада.

Через цю посаду Іра теж забиває голову купою непотрібної інформації, але інформація однотипна і нескладна, не те, що на попередній роботі. Зрештою, тут їй навіть пощастило із закордонним відрядженням, коли випадково виявилося, що Іра зможе сяк-так поспілкуватися із важливими партнерами на їхній мові.

У них продаються тільки дорогі й елітні тканини з різних куточків світу. Ці тканини купують всілякі мажорні дядечки і тітоньки, щоб замовити потім постільну білизну, штори і решту убранства в свої маєтки. Ще такі тканини купують постійні партнери, які шиють дорогу білизну. Інколи серед клієнтів трапляються і прості смертні, але цих Іра особливо не любить – врешті-решт вони неодмінно залишають на сайті відгуки про те, що тканина загалом хороша, але надто вже дорога.

Теперішня робота зовсім нецікава, але в Іри хороший, завжди усміхнений начальник, веселі колеги, затишне робоче місце і мрія коли-небудь кинути все і зайнятися дизайном одягу.

Від нічого робити Іра порівнює ще й людей. Все б нічого, якби вона порівнювала тільки одяг, зачіски чи макіяж. Але Іра грішить порівняннями набагато гіршими.

От, наприклад, слова і думки. Коли хтось висловлює істини, які ти вже давно відкрив і пережив, це здається тобі до огиди банальним, а та людина – примітивною і недалекою, майже жалюгідною. Навіть якщо це відомий класик, не кажучи вже про сусіда чи колегу по роботі. Іра порівнює думки інших зі своїми думками, і не те, щоб думки інших були гіршими, але вони настільки запізнілі, що вона ще раз підтверджує теорему, яку вивела внаслідок численних порівнянь: друге завжди гірше за перше. І гірше не тому, що справді гірше, а тому, що друге. Ну, окрім тих випадків, коли йдеться про нові міста: нове і друге – це різні речі.

Думки Іри перериває начальник. Він з’являється з-за спини нечутно.

- Як писав Вольтер, доглядайте свій сайт, - жартує Михайло Костянтинович і кладе на стіл перед Ірою новий каталог, щойно отриманий від партнерів. – Внесіть, будь ласка, актуальні дані.

Начальник нахиляється зовсім близько, розгортає каталог і починає показувати, що і де саме змінилося у партнерів. Він бідкається, що ці партнери користуються допотопними методами – не надсилають онлайн-каталогів, і ніби за те вибачається перед Ірою. Іра усміхається і не дуже слухає, бо вловила запах нових парфумів Михайла Костянтиновича. Їй здається, що це один з тих рідкісних випадків, коли друге таки може бути краще, ніж перше.  І справа не стільки в парфумах, скільки в начальнику.

Вона вносить нові дані і тут вже зовсім не може не порівнювати. Ціни на рулони тканини не змінилися, якість не змінилася, а от формат і метраж зменшився. Виходить, за ту саму ціну тепер покупцям пропонується менше. Іра не дивується, бо виробник – український. Тут вона теж порівнює. Отак порівнюючи партнерів, з якими доводиться мати справу, Іра вже зрозуміла, що саме відрізняє українських виробників від іноземних, і відрізняє переважно не в нашу користь.

Наші, підсумовує Іра, хочуть не заробити, а нажитися. Хочуть якомога менше вкласти і якомога більше отримати. З досвіду попередньої роботи Іра знає, що так в Україні працює майже весь бізнес. Це помітно в тому, як у нас ремонтують дороги, як відрізняються ціни на ті самі продукти у кожному магазині і як продають рулони тканини.

У далекому закордонні Іра бачила продукти за чесними цінами, якісно і швидко зроблені дороги, а ще – рулони тканини, які не стають меншими, коштуючи так само.

Іра зітхає голосно і трагічно, міркуючи про все це. Порівнюючи свою країну з іншими, вона опускається до рівня отих «експертів», які завжди знають, як правильно і де краще. Іра ненавидить себе через це і мріє коли-небудь перестати порівнювати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше