Настоянка

Наступного дня наша нетипова уніформа адептів академії змінилася на стандартну спортивну форму, яку я бачила тисячу разів раніше. Але все ж ніяк не могла викинути з голови питання: чому саме нас вчитимуть на фізкультурі? Адже, якщо під час чаклунської сутички просто кинутися тікати, то супротивник просто може знерухомити тебе одним закляттям або, хоч як це не банально звучить, поставити магічну підніжку.

Так і не придумавши нічогоо цікавенького, вирішила просто зачекати, поки все пояснять та пішла до їдальні, де вже була Ніколь. Їй потрібно було щось запитати в нашої місіс Вайтс, тому, як тільки вона проснулася, то одразу пішла до неї.

У вже досить добре знайомій кімнаті колись, майже не залишилося нічого звичного. Стіни, як і більшість всього, стали світло-зеленого кольору, а кількість стільців та столів зменшилася в рази. Або половина курсантів вирішила поїхати додому і в їдальні нещодавно завершили ремонт та ще не встигли підготувати все необхідне для харчування всіх курсантів, або тут щось явно не так.

І як тільки ступила до цієї кімнати, одразу про це пошкодувала. Ну чула ж, що щось не так, а я вже не в рідному домі, де можна не боятися всіх і всього. Тут потрібно бути насторожі, особливо після попередження. Бо опинитися посеред якогось дуже гарного лісу з деревами типу тих, що виростила на уроці стихійної магії так просто не можливо. Хоча цього разу мені таки пощастило - це була всього навсього місіс Вайтс з якимось своїм уроком чи чим там. Чи може це просто чиїсь чари? Щось мені не віриться, що замість зібрання всієї групи, чомусь викладачка обрала навчати саме мене.

– Привіт, Елло,– привіталася вона.

– Доброго ранку, місіс Вайтс,– навіть чомусь зробила невеличкий реверансик. 

– Я тебе покликала сюди, щоб розповісти дещо про твою магію,– розпочала наша кураторка свою розповідь.– Вона неймовірно унікальна і якщо ти її опануєш, то станеш найсильнішою світлою відьмою. Мабуть, ти ніколи не чула про стародавнє пророцтво. Про перемогу над темним лордом, якщо говорити конкретно. Якщо цього не станеться, то у всьому світі запанує темрява. Саме тому я принесла настоянку, яка надасть тобі ще більше сили. Але якщо ти її не вип'єш протягом десяти хвилин, то вона втратить свої чудодійні властивості, тож вирішуй, що робитимеш чим пошвидше.

Чесно кажучи, це все здавалося маячнею. Яка ще настоянка, коли вони видали мені амулет для підсилення моїх сил? Які ще чудодійні властивості, якщо я вже могла робити неосяжне?

Погане передчуття, що переслідувало мене з саміснького раночку, лише посилилося. І чим ближче до мене підходила місіс Вайт, тим більше в мені прокидалося дивне досі незнайоме чуття. Воно прямо говорило мені: "Це самозванка. Не пий". Та я й не збиралася. Настоянка не тільки на вигляд була не дуже, а ще й тхнула так, що аж в голові паморочилося. І той лист... Коротче, все було проти, підказувало мені не слухати, не пити настоянки. А хто я така, щоб не прийняти це до уваги? 

– Протектаніум,- витягнула руку вперед, наче хочу взяти настоянку, а сама промовила найпотужніше заклинання з тих, що знала.  

Тепер вже самозванка й не хотіла ховати себе за оболонкою викладачки. І так вже розкрили, а я десь читала, що ці відчуття далекі від приємних. Але треба ж таке – це була Шарлотта – дівчина з мого класу, яка володіла магією повітря та простору, а також бойовою. Але її магія була дуже сильною, як для першокурсниці академії.

І коли вона жбурнула в мене декілька атакуючих темних заклять (це не складно визначити, адже вони супроводжуються лише чорним кольором), я нарешті зрозуміла, що вона темна відьма. А тоді так само чітко зрозуміла, що мені треба. У грі, яка була в нашій кімнаті, ми ловили злочинців заклинанням "Ловітініус". Тож чом було не скористатися. В результаті ж Шарлотта опинилася в магічному квадраті та так і завмерла, не в змозі поворухнутися. 

І тут я помітила якесь дивне сяйво. Вже вкотре за останні дні. Це з'явилася Меланія Гілберг, директриса Астелії. Спочатку, коли вона побачила, що відбувається, то дуже сильно здивувалася, проте після моїх коротких пояснень вона навіть похвалила мене за хоробрість і відправила до їдальні. Сама ж, напевне, перемістилася з Шарлоттою до спеціальної кімнати, яка була призначена для позбавлення магії.

Світлі маги дуже добрі та не люблять завдавати іншим людям біль. Саме тому, коли вони брали когось у полон з темних, то за допомогою настоянок дізнавалися корисну інформацію у подальшій боротьбі, забирали магію та замикали у якомусь артефакті. Вже через певний час вони очищували спогади про магію у цієї людини та відпускали її, а світлі сили, замкнуті в якомусь тотемі, знищували темні й зовсім скоро знаходили собі нового доброго власника.