У пошуках суконь

       Наступні дні минали неймовірно весело. Тато, мама, брат і я проводили весь час разом : ходили на прогулянки до лісу, каталися на лижах, відвідували концерти відомих співаків. Все було так як і завжди. Час пролетів непомітно і брату потрібно було повертатися до академії.Ми зібралися всі разом та провели його до аеропорту, попрощалися та повернулися додому.

       Я зателефонувала Ніколь і ми домовилися, що завтра вночі виїду, а вже вранці буду у неї. Тому побігла пакувати речі. Звісно, небагато. Я планувала побути у подруги лише декілька днів, проте все одно набрала повну валізку одягу та всіляких дрібничок. Пам’ятаючи, що ми ж їдемо купувати сукні і її потрібно буде везти додому, таки виклала декілька речей, щоб полегшити собі ношу.Проте в мене була певна перевага. Ніколь живе біля вокзалу, а коли я приїду сюди, то батьки зможуть забрати мене машиною, тож складно не буде і навіть неймовірно пишну сукню донесу.

       Повідомила батькам новини про мою майбутню поїздку і обговоривши її,  ввімкнула один з наших улюблених фільмів. Нам всім неймовірно подобалися комедії, якщо в ній є ще й інші жанри і вони майстерно поєднані між собою, то це просто ідеально. Такі фільми хочеться дивитися ще і ще. Вони ніколи не набридають.

       Наступного вечора востаннє перевіривши чи все взяла, бо я неймовірно забудькувата, спустилася до батьків. Ми,  швиденько пообідавши, побігли на потяг. Окрім забудькуватості у мене є неначе якась супер сила, яка полягала в тому, що я постійно запізнювалася. Зараз також нічого не змінилося. Ну зате це допомагає мені займатися улюбленою справою (їсти) та не набирати зайву вагу. Під час підготовки до ЗНО я навіть скинула декілька кілограмів, постійно запізнюючись на репетиторства. Мені ще й доводилося бігати під гірку, щоб встигнути прийти вчасно. Бо на дорогу, яка займає п’ятнадцять хвилин здебільшого через неуважність і невміння розраховувати час, я виділяла лише п’ять.

       Наступного ранку я вже зустрілася з Ніколь і ми, закинувши мої речі до її будинку та поснідавши, вирішили не гаючи часу, вирушити на пошуки найкрасивіших суконь.

       Уже майже минув день, ми встигли обійти сотню магазинів одягу та різних ательє, але тих, подивившись на які, з упевненістю можна було сказати, що вони нам подобаються, ще не знайшли. Мені приглянулося декілька, серед яких були темно-блакитна та персикова, проте примірявши їх я знайшла декілька дефектів. Ніколь також сподобалося три сукні, проте вони були занадто незручними для танців та сковували рухи. А  ми все ж таки на бал збираємося.