Розділ 26

День випускного підкрався через десять днів, коли учитель танців нарешті схвально похитав головою на виступ Лесі та Назара. Вони обоє зрозуміли, що завтра школа та її комусь ненависні, а комусь і рідні стіни, залишаться позаду, разом із зданими незалежними оцінюваннями. Леся тішилась, що тато не заперечував участі у випускному. Сорок днів минули, а десь у глибині душі Леся розуміла, що мама зовсім б не хотіла, щоб вона пропустила такий особливий день.

Андрій заздалегідь зібрав команду професіоналів, щоби вони допомогли зібрати Лесю на урочисту частину випускного, а саме – видачу атестатів та вальсу. Сукню, яку Леся обрала кілька днів тому, обережно висіла на вішаку, прикріплена за гачок на шафі. Зранку у день-ікс додому приїхали двоє візажистів та майстер манікюру, що з шостої години ранку пурхали над Лесею. Дівчина відразу обрала смокі-айз як візитну карточку, із захватом уявляючи, як вона виглядатиме з підкресленими очима.

Макіяж візажистка вирішила робити у тон сукні, що була блакитною з недовгими рукавами-пуп’янками. Довга сукня з поясом на талії, щоб підкреслити стан Лесі, чудово виглядала на її фігурі, ідеально підкреслюючи достоїнства та приховуючи недоліки. Леся довго прикліпувалась від незручних накладних вій, що затуляли половину зору. Проте згодом вона звикла, паралельно втішившись новенькому манікюру – пастельному кремовому під колір мештів на каблуку.

Максим пройшов мимо її кімнати о дев’ятій, направляючись на роботу. Не зважаючи на прохання батька та і запрошення, яке лежало у столі під масивами макулатури, він не збирався йти на випускний. Не хотів псувати ту сяючу усмішку, яка зараз світила майстрам навколо. Леся сиділа на кріслі і сміялась, а Максим одночасно тішився і злився, бачачи профіль дівчини. Їй повернули голову, щоби закріпити невидимками високу зачіску і у щілині незачинених дверей Леся впізнала впевнені очі, що відразу ж одягли холодну маску і, кинувши нищівний  погляд, пішли геть.

У театрі було людяно і галасливо. Тато не дозволив Лесі стояти біля нього увесь час, відправивши до компанії друзів. Вона ховає телефон до клатчу, розчаровано прочитавши перед цим повідомлення, де Роман вибачався, що попав на перездачу. Назар та Орися виглядали неймовірно. Леся повільно підходить до них, радіючи що зробить сюрприз.

Назар у чорному костюмі та білій сорочці, розщіпненій на кілька ґудзиків, виглядав солідно і трохи старше на свій вік. Він підстриг незмінне довге волосся та вийняв пірсинг з носа, залишаючи лише кульчики у  вухах. Напевне, напередодні хлопець сходив до барбер-шопу, бо гарно вкладена щетина була основною прикрасою вигляду хлопця. Орися напрочуд здавалася сьогодні ніжною та витонченою: вона повернулась до натурального кольору волосся та трохи підняла зачіску догори, проте залишаючи більшість масиву локонів унизу зарученими хвилями. На ній була персикова сукня, що ідеально сиділа на худенькій Орисі і яскраво показувала її засмагу. Макіяж у неї був зосереджений на губах – яскраво червоні вуста щось захоплено розказували Назару та щиро усміхались прихильною посмішкою.

 - Привіт! – привіталась Леся, розтягуючи голосні літери та обнявши обох друзів за стан.

 - Привіт! – Орися округлила очі та з голови до ніг оглянувши Лесю.  – Боже, ти така гарна! Просто красуня! Яка сукня, неймовірно!

 - Ти неперевершена сьогодні! – додав Назар перевівши погляд з Орисі на Лесю. Поцілував їй руку та смикнув за почервонілу щоку. Леся розсміялась ще голосніше, сперши голову на плече хлопця.

 - Ой, ну перестаньте! Ніби я одна сьогодні гарна! Ти, Орисю,  - вона торкнулася легкого шифону сукні подруги. – ти ж королева цього випускного!

 - Ні. Королева цього випускного – це я. – пролунав позаду голос Данила  і компанія рефлекторно озирнулась. Він стояв у костюмі-трійці у темну клітку, зухвало усміхаючись. Назар зловив себе за розгляданням друга і його аж пересмикнуло. Дівчата реготали, спостерігаючи за викрутасами Данила, що парадіював Міс-Всесвіт. Лесі відлягло від серця, що ймовірність сварки Данила та Діани стала нульовою, зважаючи на хороший настрій друга та його незмінну усмішку.

 - Ну, що, наша леді Ді знов спізнюється? – Данило всівся між Орисею та Назаром у першому ряду та витягнув телефон.

 - Ти ж її знаєш. – відповіла Леся, перехопивши татів погляд, що сидів між інших батьків трохи позаду. Місце біля нього досі пустіло і дівчина не втрачала надії, що Максим усе таки прийде.

Урочиста частина мала розпочатись через п’ять хвилин. Зал наповнився випускниками, їхніми батьками та рідними. Найактивніші учні доводили сцену до пуття, за кулісами ганяли класні керівники, ловлячи своїх учнів, щоб вони нарешті повсідались на місця. Незадоволені парочки понуро виходили один за одним з-за завіси, точно бурмочучи собі під ніс лайки на вчителів, що навіть на випускному не давали спокою.

Компанія почула шепіт та рух позаду і усі як один повернули голови.  Більшість випускників шепотілися та із неприхованим подивом розглядали Діану, що впевнено йшла доріжкою між двома партерами. За кулісами раптом увімкнулась музика, що надала грандіозній появі дівчини ще більшого шику.

 - Оце так номер! – почула Леся від Данила збоку, що витягнув телефон та почав зйомку.

На Діані був чорний брючний костюм класичного покрою і такого самого кольору метелик на білій сорочці. Яскравий чорний лак на нігтях та тілесні мешти на шпильці приголомшували. Але не так як коротка стрижка Діани – майже усе волосся зникло, на місце довгих густих локонів прийшла смілива коротка зачіска, що була трохи волога та відкинута на бік. Нюдовий макіяж та неоновий зелений клатч викликав пересуди у батьків й вчителів та заздрість у обох статей випускників.