Розділ 27. Вітальна вечірка принца та Попелюшки.

— Коли приїдете, у вас буде рівно чотири години й одна хвилина на те, щоб вразити нас. Зіграйте Попелюшку чи принца так, щоб ми в це повірили! — каже нам через запис одна з членів журі. — І так, зараз ви маєте здати свої телефони...

А я потихеньку почала згадувати, як там було в Попелюшці.

Ніби то вона приїхала на бал останньою... Але навряд дівчата будуть так ризикувати. Та, яка прийде останньою, не зможе обрати партнера. Їй залишиться той, хто не підійде до жодної з дівчат, які на той момент вже будуть в залі.

Може, треба було домовитись з Русланом до вечірки? Я спеціально не вдягла туфлі на підборах... Замість них обрала милі елегантні (і єдині світлі, які в мене були) мешти з малюсіньким підборчиком. Так ми з ним маємо бути приблизно одного зросту... А що як він стане в пару з Діною? Як не крути, але вони, напевно, гарно б виглядали разом.

Добре, що в мене хоча б є цей довгий ніжно-блакитний сарафан...

До клубу ми під’їжджаємо доволі швидко.

Дівчата мало не бʼються, хто вийде першою, а потім біжать до входу клубу хіба не наввипередки.

Я ж спокійно виходжу останньою.

Дівчата з інших машин також вже повиходили.

Бачу і Альону, і Діну. Обидві у світлих сукнях... Діна навіть у пишній. І на величезних мештах... Хіба так вона не буде вищою за мене? І за Руслана?

Хоча все одно виглядає як лялечка...

Хочеться пришвидшитись і зайти до зали швидше за неї, але я все ж стримую цей порив.

Нехай заходить. Я зайду останньою і хай буде як буде. Я вже все вирішила.

Більшість спокійно заходили до клубу навіть не думаючи про те, що за сюжетом Попелюшка мала б зайти останньою. Напевно через те, що ніхто не встиг передивитися сюжет. А я, на щастя, памʼятаю цю історію достатньо добре, щоб відтворити події на вечірці.

Але чи дочекається мене Руслан?... Чи, може, подумає, що все ж поряд з ним Діна буде виглядати вигідніше?... Навіть не зважаючи на ті мешти?

Роблю глибокий вдих та видих.

Щойно туди зайшла Діна, мабуть, подумав, що всі інші таки зайшли.

А насправді ще є я.

Отже, get the party started!

***
РУСЛАН

Дівчата все заходять і заходять... Декілька дивляться на мене, але я спеціально максимально відсторонений і не подаю жодного натяку на зацікавленість.

Добре, що прочитав цю «Попелюшку» перед балом. А то в машині телефони вже забрали... Моя Попелюшка має прийти останньою. Я вірю в неї.

Нарешті кидаю погляд на двері. До зали в цей момент заходить Діна. Граційна і мила, ми б напевно дійсно непогано виглядали разом, але...

Діна озирається по сторонах, коли до неї підходить один з хлопців-принців, містер перше місце, майже ідеальний Андрій Волошин.

На мить в її очах блищить розчарування, але з усім тим, вона приймає його руку.
А я розумію, що вже час спускатися.

З верхнього балкона починаю йти сходами вниз, дивлячись на двері. Я знаю, що вона має з’явитися саме зараз.

І двері відчиняються...

***
АЛІСА

Коли я зроблю крок всередину, я більше не буду Алісою... — відкриваю двері перед собою. — Сьогодні я — Попелюшка...І я вперше потрапила на бал. — підіймаю погляд і одразу бачу його.

Наші погляди зустрічаються. Він починає спускатися сходами, а я йду йому на зустріч.

Рухаюсь повільно-повільно, в такт старовинній плавній музиці, під котру деякі вже почали танцювати.
Він рухається більш рішуче. При цьому ми продовжуємо дивитися один одному в очі...

Коли ми майже зустрічаємось, мене ледь не штовхає одна парочка, яка вже танцює, але мій принц легко та обережно тягне мене на себе так, щоб вони мене таки не збили. Саме в цей момент відбувається чергова зміна однієї повільної композиції на іншу.

— Можна запросити вас на танець? — Руслан простягає мені руку.

— Так, — я усміхаюсь і приймаю його руку.

Він тим часом обіймає мене за талію вільною рукою...

***
Альона

— Принцесо, скажіть звідки ви приїхали... Як вас звуть? — Стас обіймає мене за талію і повільно кружляє мене у легкому повільному танці.

— Сестри й матінка називають мене Попелюшкою... Хоча мене звати Еллі, — він так щиро зацікавлений, що я мимоволі червонію. — Елісон, — додумую я повне ім’я для своєї сучасної попелюшки.

— Знаєте, ви найгарніша дівчина на цьому балі... — шепоче він.

***
ДІНА

— Принцесо, я такий радий, що ми нарешті зустрілися... — містер перше місце усміхається мені.
Дивовижно... Серце само собою починає битися частіше. Його аура зовсім не така, як в інших... Невже це реально правда?

Я боялась, що не зможу зіграти, якщо він знов мене продинамить, але...

Він дивиться мені в очі і я реально забуваю про все. Останньою моєю думкою перед повним програшем стає те, що ані мені, ані Руслану ніколи не перемогти цього принца...

***
СТАС

Я не дам вам перемогти.
Кружляю Альону у танці, але постійно кидаю погляди на парочку, яка влаштувала шоу в самому центрі зали. Вони так дивляться один на одного, що мене сама собою охоплювала злість...

***
АЛІСА

Серце пробиває удар, коли ми беремось за руки.

Руслан веде мене плавно, але впевнено.

Танці йдуть доволі довго... Над входом саме висить величезний годинник. Близько десятої офіціанти починають розносити різні ласощі.

Тоді я згадую, що у казці Попелюшка взяла апельсини та лимони, і пригостила своїх сестер.

Дивлюсь по сторонах і розумію, що тут, авжеж, ніяких «сестер» нема. Може, я маю віднести це подругам?

Усміхаюсь.

Можу пригостити дівчат з кімнати.

Взявши апельсини та лимони, які інші чомусь зовсім не беруть, підходжу до дівчат з моєї кімнати.