Розділ 46. Тиждень 8, частина 1. П’ять стадій прийняття.

Залишатися в передістерійному стані було надто небезпечно.

—...Пробачте, це моя провина, — дивлюсь на режисера, а потім на всіх інших акторів та співаків, задіяних у зйомках. — Дозвольте мені спробувати ще раз! В мене точно вийде так, як треба, я впевнена!

— Добре, — режисерка дивиться на мене трохи здивовано.

Напевно, її вражає те, що я таки не розклеїлася і зібралася.

— Давайте ще раз! На позиції... Приготувалися, — вона уважно дивиться на нас. — And ACTION!

А я уявляю, що зараз танцюю не на сцені і від цього не залежить нічого. Я просто танцюю з Русланом. Вже все скінчилося... Ми перемогли і можемо бути разом...

***

ЛЕСЯ, хореографія

Її обличчя змінюється.

Я шоковано дивлюсь на дівчинку яка буквально хвилину тому ледь не розревілася прямо на сцені. Її рухи стають м’якшими, вона дозволяє собі плисти за течією, а не барахтатися як вперта лососина вгору хоч на водоспад...

Вона вся аж надто швидко змінюється...

Такі таланти лякають. Зібралася, змінила не тільки зовнішній вигляд, але й саму ауру навколо себе. Хоч в танці вона і не одна з найкращих, але акторські здібності дозволяють їй скопіювати рухи подруги, Альони, реального генія пластики.

Альона, ось кому точно треба було йти в хореографію, а не в акторство.

Я дивлюсь на дівчинку яка заради цієї зйомки дозволила пофарбувати своє волосся рудим тоніком.

Витончена, жіночна, плавна, як пава... Ідеальна з точки зору пластики. Якби вона не була зайнята в акторстві, я б відрекомендувала її перед одним з крутих танцювальних колективів... Як же сумно бачити, коли такі талановиті дівчатка йдуть в сферу дотичну до танцю, не обираючи сам танець...

Після зйомок танцювальної частини, ми переходимо до зйомок співу приспіву. Авжеж, все що вони співали зараз, заміниться на те, що було записано в студії. Отут дівчинка Аліса також не пасе задніх, навпаки. Її міміка була найживішою і я думаю, що таки не дарма мої хлопчики обрали саме її...

Цей кліп точно матиме успіх, особливо тоді, коли одна з цих дівчат переможе в цьому шоу...

— Нарешті! — усміхаюсь і починаю плескати в долоні. — Ох і довго ж це було! — я дивлюсь прямо на Алісу, а ця дівчина сорому навіть голову опустила тож мені захотілося її трохи підбадьорити. — Але результат того вартий! Ви всі молодці! Порадували мене. Тепер буду мати вас на увазі! Йдіть переодягайтесь, скоро за вами приїде машина...

***

АЛІСА

Не зважаючи на те, що я була гіршою, я все одно була більш-менш задоволена собою. Здається, цього разу я змогла вкласти всі свої сили і нарешті хоч трохи вирости в плані пластичності та хореографії.

Нарешті тиждень закінчується.

Розумію, що цього разу мені точно не бути в топі, але все одно не надто засмучуюсь. Цього тижня ми працювали над моїми слабкими місцями і я чогось таки навчилася!...

На вигін йду зі спокоєм на душі...

***

1. Діна Войченко 49/50
2. Альона Денисенко 48/50
3. Руслан Ткаченко 48/50
4. Стас Руденко 47/50
5. Аліса Холод 46/50
6. Андрій Волошин 46/50
7. Віктор Михайленко 45/50
8. Анастасія Забродська 43/50
9. Александр Дем’яненко 43/50

Шоковано дивлюсь на рейтинг.

Андрій так сильно опустився за цей тиждень...

Одне з завдань, на кліп, він завалив його тому, що вирішив допомогти мені... Навіщо?... Хіба він не хоче виграти?... Хіба не це — його мета? Я думала, що не буду засмучуватися, коли побачу результати, але все виходить зовсім навпаки...

А Діна та Альона виходять в лідери. Точніше, Діна змогла зберегти свою першу позицію, а Альона вирвалась на цілих чотири позиції вище. Ми ж з Андрієм з другого та третього впали на п’яте та шосте. Здається, вперше мене обіграв навіть Стас...

***

Понеділок як завжди починається з теми тижня і основних завдань на нього. Цього тижня ми всі маємо готуватися до нового кастингу і зйомок в молодіжному комедійно-романтичному серіалі. Цього разу переможцям обіцяють лінійні ролі другого плану з сильною сюжетною лінією.

І нарешті, саме цього тижня, нас з Русланом запрошують на зйомки того крутого драматичного проекту про невиліковно хворих підлітків.

На шоу розплановують все так, щоб ми з Русланом встигли на обидва проекти. З понеділка по середу нам відводять час на вже виграний нами проект.

На четвер ставлять кастинг до молодіжного комедійно-романтичного серіалу.

Але до четверга треба також вивчити і слова для прослуховування в романтичній комедії. Але ми з Русланом вирішуємо, що спочатку треба повністю викластися на тих зйомках, в які ми пройшли на головні ролі, а вже потім задумуватися над новим кастингом..

***

Цього разу проект був дуже незвичний... І мені, і Руслану треба відіграти самотність, але зовсім різну. Цей проект, точніше конкретно наша його частина,  це щось на кшталт коротенького німого кіно, де двоє людей, в однакових початкових умовах, поступово розходяться в щось зовсім протилежне.

Початковою умовою і в мене, і в Руслана, стає отримання поганої звістки. А потім йдуть стадії сприйняття...

Ті самі стадії сприйняття смерті, але наше з Русланом ставлення і поведінка на кожній зі стадій за сценарієм різняться.

Проблемним є те, що кожну стадію ми знімали синхронно. В одних й тих самих позах, але з зовсім різним виразом обличчя і різними переживаннями.

На кожну з п’яти стадій відведено всього десять секунд. В сумі має вийти всього п’ятдесят ефектних секунд.

Перша стадія — заперечення.

Я усміхаюся і спокійно собі гортаю жіночий журнал, паралельно слухаю музику і жую чіпси. В мене все добре, моє обличчя — обличчя звичайного підлітка... Якби не оголена голова(насправді, це постаралися наші стилісти та перукарі), то по мені б і не можна було сказати, що я чимось хворію. Коли я чую стук в двері, швидко натягую перуку і саме в цей момент на обличчі вперше з’являється тінь...