Богослов'є. Мій молитовник

Оранта

*

Людинолюбець Господь, Ісус Христос, Син Божий, дякую від усього серця, прошу в цій молитві навчити любові до ближнього і презирства до земного, наповни моє серце миром, розумом, солодкою любоью. Утверди, Боже, в мені це заради Пречистої Богородиці-нашої Владичиці і я буду Твоїм чудом і найкращим найбільшим чудом.

*

Блага Владичице!Покажи владу Свою наді мною і над Твоїм народом, богобоязливого і боголюбчого-да позбавиш нас через молитву від скверни, лукавства і худих помислів, від всякого гріха і пристрасті і від всякого диявольського обману, даруй ці блага, Мати Божа!

Оранта (пор.-грец. Οuραητα, лат. Оranta - Молящая) - один з основних іконографічних типів зображення Богоматері, що представляє Її з піднятими і розкинутими в сторони руками, розкритими долонями назовні, в традиційному жесті заступницької молитви [1].

Особенности и эпитеты

От прочих иконографических типов изображения Богородицы Оранту отличает величественность и монументальность. Её поза статична, композиция симметрична.

Образ Богоматери Оранта в апсидах храмов может быть также связан с темой Второго пришествия Иисуса Христа[1].

Особливості та епітети

Від інших іконографічних типів зображення Богородиці Оранту відрізняє величність та монументальність. Її поза статична, композиція симетрична.

Образ Богоматері Оранта в апсидах храмів може бути пов'язаний з темою Другого пришестя Ісуса Христа[1].

Один з епітетів, що присвоюються зображенню Оранта - «Непорушна Стіна» (за текстом грецького вірша акафіста Богородиці: «Царства непорушна стіна…»). Ще один епітет - Платітера (з порівн.-грец. лат. Platytera - Широка), в російському варіанті: «Ширша небес» [1] [2].

Монументальні зображення, що збереглися

В апсиді Софійського собору в Києві (XI століття) знаходиться одне з найвідоміших мозаїчних зображень Оранти (висота фігури 5,45 м) - Непорушна Стіна [2].

Подібні зображення є в монастирі Неа-Моні на острові Хіос (Греція), в соборі Чефалу на острові Сицилія (1148), в мозаїці люнета церкви Успіння Богородиці в Нікеї (1065-1067), в розписі церкви Спаса Нередиці в Новгород9 збереглися фрагменти)[2].




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше