Брехня з присмаком правди. Книга друга

42

Я здивовано поглядала на телефон. Повідомлення мої очі ще не бачили, але нічого доброго воно, мабуть, не пророкувало.

Коли я прочитала текст, що надійшов до мене, то мала рацію лише частково.

- Привіт, вибач, що так турбую. Знаю, що, мабуть, дарма тобі пишу, однак маю надію на твою відповідь. Зрозуміло, що між нами декілька років тому пробіглася кішка та наша дружба припинилася. Однак зараз ми дві успішні жінки, яким нема чого тримати зла одна на одну... Пропоную відновити нашу колишню дружбу.

Таке я не очікувала побачити. Ірина хоче повернути нашу дружбу. Звісно я не тримаю на неї зла, бо саме вона врятувала мене від Толіка та його шаленої матері. Звісно я потім наступила на болючі граблі - Маланюк, але згодом у моєму житті настала біла смуга - Ральф.

З однієї сторони я наче не проти була з нею спілкуватися, бо всі образи дійсно в минулому, а якщо взяти її нещодавнє зізнання, то мені її шкода. Таке пережити може не кожна дівчина чи жінка, втім чомусь її пропозиція здавалася мені дивною. Невже у неї за цей час не з'явилися нові подруги? Та чому вона хоче зі мною спілкуватися? Обговорити, який Толік був у ліжку? Дивно... А якщо Ірина має якісь злі помисли? І які? У неї все є, а якщо хтось мав раніше щось погане, то це могла бути я. Бо вона у мене забрала нареченого. Але я не злюся. Я майже задоволена своїм життям. Ось зараз ще залишилося розв'язати деякі проблеми та знову заживу у звичному режимі.

Також якщо брати до уваги, що роботи у мене мало, а моя подруга Діана обзавелася дітьми та максимум може вийти погуляти на дитячий майданчик, то Ірина є ідеальним варіантом для більш активного відпочинку. Мені сумно самій ходити по магазинах, салонах краси та інших закладах. Тому гадаю, що спілкування з Іриною не принесе мені нічого абсолютно поганого.

- Привіт, - почала писати я. - Звісно я не очікувала від тебе отримати повідомлення та таку цікаву пропозицію, але я не проти. Між нами в минулому дійсно сталося багато чого недоброго, але у нас також було чимало спільного. Гадаю, що пропозиція відновити нашу дружбу - гарна.

Я відправила повідомлення. Ірина прочитала його моментально та щось почала друкувати, а потім перед очима з'явилося:

- Це дуже добре! Тоді пропоную це відсвяткувати. Може сьогодні кудись підемо посидіти?

Чомусь ідея мені сподобалася. Я вже давно нікуди не ходила. Також це мені піде на користь, бо ввечері я все одно сидітиму вдома, плюватиму в стелю, а думки будуть поганими. Тому краще піти розвіятися та отримати позитивні емоції.

- Гаразд. Сьогодні після шостої я вільна, - написала я.

- Чудово! Тоді давай десь на восьму вечора у центрі. Пізніше напишу, де перетнемося.

- Добре.

- До зустрічі, - відписала вона.

- До зустрічі, - скопіювала я Ірину та одразу відклала телефон. У мене ще були справи, які потребували мого втручання.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше