Брехня з присмаком правди. Книга друга

87

Мені треба було їхати до відділення поліції. Я не ставила йому питань, які б мали пояснити, що сталося. Звісно було зрозуміло, що він потрапив у якусь халепу. Проте, як я могла йому допомогти? Хто його знає...

Всю дорогу я думала, що мені буде боляче бачити Євгенія. Після того, що сталося в суботу... Взагалі, як він насмілився зателефонувати мені та щось просити? Я не розумію. У нього ж є наречена... Господи, чому так все складно?

Надіюсь, що коли я прийду, то дізнаюся в чому проблема.
За годину я була у відділку. Мої ноги занесли мене в середину, де сидів Євгеній. Він був на вигляд дуже засмучений та втомлений. Наче не спав всю ніч. Його сірі очі випромінювали біль та страждання.

- Привіт, - сухо сказала я.

- Привіт, - почувся його розгублений погляд.

- Яка тобі потрібна допомога?

Однак Маланюк не встиг відповісти. Відчинилися скрипучі двері, та показався чоловік, який промовив:

- Проходьте сюди, у мене до вас є декілька запитань.

Я зайшла у кабінет. Євгеній провів мене дивним поглядом.

- Ви, Ліна Лауда? Вірно? - перепитав мене чоловік, який був, мабуть, слідчим.

- Так, - сказала я.

- Ви знаєте чому тут?

- Ні.

- Невже, - підняв він брови.

- Так.

- Ну тоді перейдемо до діла. Де ви були у минулу п'ятницю з десятої ранку до шостої вечора?

Від цього запитання у мене все похололо всередині. Навіщо це йому?

- Ліно, ви зрозуміли моє запитання?

- Так, - махнула я головою.

- Можете на нього відповісти?

- У вказаний вами час я була з Євгенієм Маланюком, - сказала я.

- І що ви робили?

- Я не хочу відповідати на це запитання. Воно особисте.

- Для мене нема нічого особистого. Зараз ваші слова вирішують долю людини...

- Якої? Євгенія?

- Я не стану говорити поки ви не відповісте.

Я закотила очі. З однієї сторони - що мені втрачати. До Ральфа мені ноги вже точно ніколи не повернуть.

- Кохалися, а потім сиділи у кафе...

- Чудово... А ви знаєте цю жінку, - простягнув фото мені слідчий, де була зображена Аліна.

- Це мій колишній психотерапевт, - видушила я. - А що?

- Дана жінка подала заяву на Маланюка.

- Невже? І чому цікаво? У них були різні думки щодо весілля?

- Яке весілля?

- Ну, Аліна наречена Маланюка...

Слідчий почухав потилицю та став гортати якусь теку, а потім сказав:

- Ви помиляєтеся. Постраждала вказала, що він її клієнт, який напав на неї під час сеансу.

- Що?

Але слідчий проігнорував мене. Він одразу сказав, що я вільна, а це мене не влаштовувало. Мені зараз вкрав необхідно було дізнатися, чи справді Аліна наречена Євгенія. Чи може це брехня рудої?

- Так Аліна не вказала, що має якісь особисті зв'язки з Маланюком.

- Пані Лаудо, ви вільні. Дана інформація не має розголошуватися.

- Гаразд, - встала я та пішла до дверей. У мені зненацька спалахнула надія, яка стала говорити, що зараз моє життя знову зміниться. Треба вийти тільки за ці двері.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше