Будь моєю вагітною

Розділ 10

Таміла

- Прийміть мої щирі вітання! – з абсолютно неправдоподібною посмішкою на обличчі відсалютувала келихом шампанського місіс Ківрін, наскільки я пам'ятала, мати кузена Генрі. – Злагоди та любові.

- Як може бути щирою людина, що підкладає хусточки в бюстьє? – пошепки поцікавився у мене мій абсолютно спокійний і понад міру веселий чоловік, від чого я ледве стримала сміх, а потім відповів уже голосніше. – Дякую, тітонько. Вірю, що так і буде.

Здавалося, що весь цей захід до нього не має ані найменшого відношення взагалі. Ось це витримка. Або йому й справді було все одно?

Ніби не в честь його «весілля» леді Рейверс затіяла все це театралізоване дійство! Сьогодні ми були в самому центрі уваги. В епіцентрі всіх обговорень. І потрібно було гідно тримати обличчя, граючи свою роль, приймаючи десятки привітань і посміхатися абсолютно незнайомим людям, гадаючи ким вони доводяться «чоловікові».

Всього за півдня леді Рейверс вдалося організувати торжество, на планування якого у звичайного мага пішов би як мінімум місяць.

У величезному саду за лічені години пара десятків робочих звели білосніжні шати, розставили столи і стільці, прикрасили весь простір живими квітами. Були запрошені кращі музиканти, які майстерно грали якусь красиву, але абсолютно незнайому мелодію. Кухарі приготували незліченну кількість страв, аромат яких нібито спеціально паморочив голову.

І, звичайно ж, були розіслані запрошення всім родичам, які ніби тільки й чекали цього прийому. Здається, вони і без запрошень прибігли б, як і пророкувала бабуся Еріка. Бо, по-моєму, тут і зараз присутні всі запрошені, і навіть більше. І у кожного гостя на обличчі сяяли абсолютно фальшиві посмішки. Звучали брехливі захоплення і привітання. Загалом, роль грати доводилося не нам одним!

І сьогоднішній вечір обіцяв бути довгим. Дуже довгим!

Погляди залишених з носом родичів, які явно не очікували від Еріка такий підлянки, прожарювали наскрізь. Їх ненависть була відчутна фізично навіть, здавалося. Ну, до цього я була готова.

- Скільки там ще у тебе родичів? Я вже з ліку збилася і починаю плутати імена, - зашепотіла я, при цьому навісивши на обличчя саму чарівну посмішку, натреновану місяцями роботи в таверні.

А потім знову поправила ліф незручної колючої сукні, так і норовившої сповзти вниз бо як було велике мені на два розміри. Зате воно відмінно збільшувало живіт, від чого здавалося, що я або двійню ношу, або можу народити прямо посеред залу.

- Не хвилюйся, я теж плутаю імена. І навіть обличчя не всі знаю. Так що це не проблема. І так... Мила, на жаль, припруться всі, - винувато посміхнувся Ерік. - Може, тобі краще присісти? Ти не втомилася?

І в цей самий момент звідкись із-за спини з'явилася скалячись злегка повненька жінка, котра відчайдушно намагалася здаватися радісною і веселою. Але виходило погано. Тут взагалі кругом були погані актори.

 - Ерік! Дорогий мій! Яка я щаслива, що ти нарешті одружився! Зізнатися, це була сама несподівана новина сезону, якщо не всього року. Преса з глузду з’їде, намагаючись винюхати все про нову леді Рейверс. - спочатку вона притягнула мого чоловіка до своєї широкої грудей, а потім і мене, обдаючи мене солодким нудотним ароматом парфумів,

- Схоже, тітка, з глузду з’їде не тільки преса, - єхидно зауважив мій чоловік. - Ви вже розкинули свою павутину? Так же?

- Скажеш теж, - ледь тримаючи усмішку, схожу більше на нервовий тік, спробувала розсміятися "тітонька". Вийшла якась суміш хрюкання і квакання. - Але... дружина у тебе просто неперевершена. Ще не дізнавалися стать дитини? Цілителі нічого не говорять?

- Кажуть, що здоровий і так само неймовірно активний, як його батько, тітко Мальва, - посміхнувся Ерік, притягнувши мене до себе. - Коли дві людини кохають один одного, то їх люблять і боги.

Він однозначно добре вжився в роль! Для переконливості я залишила поцілунок на щоці нареченого і трохи відсторонилась, зберігаючи посмішку.

- Ну так, ну так! - вона повернулася до мене і впилася хижим поглядом в мій живіт. - Який чепурненький животик! Я точно знаю, що буде дівчинка! З таким животом тільки дівчатка народжуються! Ось коли я ходила вагітною Джеком, у мене гостренький був!

А потім вона зробила і зовсім дивну річ, потягнулася і обхопила долонями мій живіт, від чого на білосніжній тканини навіть пляма з'явилося. Від такого нахабства я навіть відскочила назад з невластивою для вагітної жвавістю.

- Руки витерти можна і об рушник, - я буркнула під ніс, а потім підхопила серветку зі столу.

- Це ж на щастя! Ми теж плануємо дитинку, ось я і вирішила... - майже щиро обурилася тітка Еріка, явно не прикмети заради вирішила общупать мене. Перевіряла, не приліпили ми живіт заради спадку.

- Вам, тітко, напевно, досить вже народжувати. - заступивши мене, порадив чоловік. - На всіх нинішніх спадщини не вистачить! Тим більше, що схоже, вам тепер доведеться розраховувати на інші джерела доходів ніж ви думали. Ваш чоловік і без того облисів, обмірковуючи, як прогодувати моїх дорогих братів і сестер.

- Ти як був хамом, так і залишився, - обурилася тітка різко розгубивши всю свою люб'язність, але вхопила з підноса у офіціанта, що проходив повз, келих з шампанським. - За вас! І... Гарного вечора.

- І вам, тітонько. - побажав Ерік вже її спині. - Тим більше, що вечір для неї зіпсований остаточно. Хоча... Ілюзії любиш? Дивись!

- Що ти... - але не встигла я закінчити.

Як Ерік клацнув пальцями, з кінчиків пальців злетів зеленуватий пульсар і тут же прошепотів заклинання. І через мить в келиху тітки Мальви з'явилася невелика, акуратненька зовсім зелена жаба. Все ще кипляча від злості, як забутий чайник на вогні, тітка, ледь збиралася запити досаду шампанським і тут кинула погляд в келих. І слідом пролунав такий вереск, що я навіть заплющила очі.

- Ерік! Це твоя робота! - кричала тітка Мальва, шпурнувши келих об землю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше