Будеш моєю, Роксолано

Розділ 5

Ми просто стояли та дивилися одне на одного з неприхованим нерозумінням. Мене якогось дива привезли сюди, а тут ще й з'явився цей Дженк. Від цього всього хотілося втекти геть, що я і почала робити, прямуючи до дверей. Та в один момент стукнулася плечима з кимось і налякано відскочила.
— Ви обоє вже тут, чудово, — заговорив трохи старший чоловік.
На вигляд йому було близько сорока, а зовнішньо він дуже серйозним. Солідний сірий костюм та біла сорочка, а ще пронизливі карі очі, якими він дивився на мене.
— Ви хто? — розгублено спитала я.
— Мехмет Колчак, — сказав чоловік та простягнув мені свою руку. — Я продюсер Дженка та ще декількох популярних акторів Туреччини.
— Круто, — я усміхнулася, хоча все ще не розуміла, що саме тут роблю.
— Дженк вже давно не світився в пресі, а тут такі новини, що моя дружина мене цілу ніч заспокоювала. Якщо чесно, то я думав, що це буде повний провал і йому доведеться попрощатися зі своєю кар'єрою. Та знаєте, — чоловік підійшов до хлопця та легенько вдарив його по плечу, — твої рейтинги підросли втричі. Зараз усі телеканали просять інтерв'ю з тобою, а модні журнали хочуть фото на обкладинку. До того ж, з'явилося цілих три пропозиції від телеканалів Фокс та Стар.
— І по-твоєму, я маю радіти, що моє ім'я зараз гуляє всім інтернетом? — Дженк трохи роздратовано подивився на свого продюсера.
— Наступного тижня має розпочатися знімання історичного серіалу про Османську імперію. Буквально вчора Ахмед Шахін відмовився від головної ролі, через стан свого здоров'я. Як думаєш, кому запропонували його місце? — чоловік хитро усміхнувся. — Так, саме тобі, Дженку. В серіалі, що порве всі рейтинги головну роль отримаєш ти.
— Але… — хлопець глянув на Мехмета, примружуючи очі.
— Але є одна умова, — чоловік підійшов до столу та взяв у руки якийсь папірець. — Про тебе мають говорити всі, щоб зацікавити більшу кількість глядачів до цього серіалу. Люди хочуть бачити вас та знати вашу історію.
— А я тут до чого? — спитала я та знервовано засміялася. — Те все, що я сказала вчора журналістам — брехня. Ми ніколи не були разом, тому…
— Тому тепер будете.
— Що? — скрикнули ми з Дженком водночас.
— Так, ви правильно почули. На всі інтерв'ю запросили вас обох. Журнали хочуть бачити на обкладинці ваше фото, а люди чекають почути вашу історію. Якщо зараз випливе, що це все неправда, то боюся уявити, що буде з рейтингами Дженка, — сказав чоловік, а я ледь не впала.
І хто ж тоді змусив мене тоді сказати тим журналістам, що ми разом? Яка ж я дурна. Невже не можна було обійтися без пригод, Ляно?
— Вибачте, але у мене залишилося менше як два тижні до завершення відпустки, а тоді я повернуся додому. Думаю, що вам варто придумати щось інше, а я піду.
— Ну а це вже ні! — сердито сказав Дженк. — Ти сама це все закрутила, тому маєш тепер розгрібати.
— Нічого я не маю! До того ж, можеш мені подякувати. Завдяки моїй брехні про тебе всі говорять. Якби не я, то жоден канал не запросив би тебе на головну роль.
— Та невже? — хлопець склав руки на грудях. — Думаєш, що я настільки безнадійний?
— Дивлячись на цю ситуацію, — я розвела руками, — так!
— Перестаньте! Обоє, — чоловік підійшов до нас з якимось папірцем. — Ось тут договір. Перечитайте його та підпишіть.
Я обережно взяла той аркуш та нахмурилась. Зверху писало, що це угода на два місяці, а потім було аж тринадцять різних пунктів. Точніше, це були обов'язки, яких ми повинні були дотримуватися. Публічні появи серед журналістів, постійні інтерв'ю, фотосесії, святкування, відвідування премій та навіть фальшиві сварки й прояви ревнощів на знімальному майданчику.
— В жодному разі не закохатися, — прочитала я тринадцятий пункт та просто засміялася. — Серйозно? Ви переживаєте за те, що ми зможемо закохатися?
— Ну це вже явна дурня, — буркнув Дженк та невдоволено подивився на свого продюсера.
— Цікаво, а в чому проявляється ваш страх до нашого кохання? — спитала я.
— Сонце, ця угода діє два місяці, — сказав Мехмет з легкою усмішкою. — Потім ви розійдетеся так, що про це шумітиме вся країна. Люди хочуть скандалу, а ви їм дасте його. От і все. Просто граєте ролі закоханих протягом двох місяців, а тоді забудете одне про одного на все життя.
— Ну все, поговорили й досить, — я передала договір продюсеру. — Брати в цьому участі не збираюся, тому до побачення.
— Ти не хочеш отримати за це все великі гроші та очистити своє ім'я  перед людьми? — раптом спитав чоловік, коли я вже була біля дверей.
— А що не так з моїм ім'ям? — я розвернулася обличчям до нього.
— Всі говорять, що ти зрадила своєму коханому заради грошей та популярності. Знаєш, як тебе називають?
— І як?
— Безчесна лицемірна дівчина, що захотіла легким способом отримати гроші.
— Не здивуюся, якщо так і є, — огризнувся Дженк, а я сердито подивилася на нього.
— Не хочеш довести всім, що твій колишній бреше? — Мехмет говорив так, наче читав у моїх очах душу. — Показати йому, що стала щасливою? Нехай це буде грою, але його таке дуже сильно зачепить.
Знаю, що він зараз маніпулює моїми емоціями, але не можу нічого з собою зробити. Серце сильно б'ється, а я намагаюся заспокоїтися, бо нерви на грані. Раптом почувся звук на телефоні Дженка. Хлопець витягнув його з кишені та почав хмуро щось читати. Ну а потім просто закотив очі та передав гаджет продюсеру.
— Черговий сюрприз від твого колишнього, — чоловік ледь не засміявся, а тоді повернув телефон екраном до мене.
Той козел написав пост, де зазначив, що нібито я постійно обмінювалася повідомленнями з Дженком та приховувала їх від нього. Це все тривало близько трьох місяців, а я просто крутила обома хлопцями. Ну а наостанок Андрій написав, що я теж його використовувала. Смішно, адже на його зарплату можна хіба що найняти квартиру та оплатити комуналку.
— Скільки ще такого буде? — спитав Дженк та уважно подивився на мене.
— Гаразд, — впевнено сказала я та глибоко вдихнула, — я згідна на цей договір, але є одна проблема.
— Яка ж? — Мехмет трохи дивно усміхнуся.
— В мене готель всього лише на два тижні, а сама відпустка на місяць часу. Ми можемо скоротити термін цієї угоди?
— Ні, але ми можемо винайняти тобі будинок в Стамбулі, до якого б не дібралися журналісти, а ще ти продовжиш собі відпустку своїм коштом.
— Звісно, так і зроблю, але це нічого, що у мене зовсім нема грошей? — роздратовано сказала я.
— З цієї угоди ти отримаєш немаленьку суму. Хочеш знати яку? — чоловік взяв ручку та написав на папері число з п'ятьма нулями. — Це в доларах, красуне.
Я не могла і слова вимовити, бо такі гроші тільки й бачила, що на папері. Ця пропозиція тепер здавалася мені не такою вже і жахливою. Всього лише два місяці витримати цього Дженка, пожити за чужий рахунок та отримати грошики, а головне — провчити Андрія і зруйнувати його життя.
— Добре, я згідна. Де потрібно поставити підпис? — сказала я, поки не передумала.
— Це все чудово, але я не збираюся цього робити, — раптом заговорив Дженк, чим дуже сильно здивував мене.
— І ти хочеш втратити свою кар'єру? Подумай добре, бо такий шанс випадає рідко. Ти ж пам'ятаєш нашу домовленість, — Мехмет нахилився до хлопця та прошепотів йому щось на вухо.
Дженк одразу ж змінився на обличчі, а його руки були міцно стиснуті в кулаки. Схоже, йому не сподобалося те, що сказав продюсер, але поки я не могла зрозуміти його такої дивної реакції.
— Де треба підписатися? — спитав хлопець, сердито дивлячись на Мехмета.
— От і чудово, — задоволено сказав чоловік.
Він простягнув нам ручку та договір. Спочатку свій підпис поставив Дженк, а я ж ще довго читала загальні умови. Якщо чесно, то було трохи страшно. Може це взагалі якась афера. Та діватися мені не було куди, тому я таки підписалася навпроти своїх ініціалів.
— І коли нам починати виконувати умови договору? — спитала я.
— Просто зараз, — продюсер широко усміхнувся. — Дженк підвезе тебе до готелю, де вас вже чекатимуть журналісти. Тоді він деякий час побуде у твоєму номері, щоб підігріти цікавість преси, а потім повернеться додому. Зранку по тебе приїдуть мої люди та відвезуть до нового будинку. Все, ви можете бути вільні.
Мені більше не хотілося його слухати, тому я просто вилетіла з того кабінету та попрямувала на вулицю. Чомусь взагалі роздратувала ця вся ситуація. Хотілося просто побити себе за свою тупість. Не встигла приїхати сюди, як моє життя перетворилося на суцільне пекло.
— Молодець! — сердито сказав Дженк, коли зайшов у ліфт.— Не могла нічого кращого придумати?
— Не розумію про що ти говориш, — я відвела погляд.
— Ох, то напевно я розказав журналістам, що ми нібито разом і у нас неймовірне кохання?
— У мене не було іншого виходу. Вони просто напали на мене зі своїми тупими запитаннями.
— Я попереджав тебе про це, а ти не повірила.
— Знаєш, ми обоє опинилися в цій не надто приємній ситуації. Не думай, що я якась божевільна фанатка, яка зараз ледь не стрибає від щастя, що тобі доведеться вдавати, ніби ми разом. Повір, ти ніколи не будеш цікавити мене в цьому плані.
— Як і ти мене, — буркнув хлопець.
— Я рада, що наші почуття взаємні.
— Нам треба зробити свої умови договору.
— Які? — поцікавилася я, коли ми вийшли з ліфта.
— Ти не дратуєш мене, — почав він, — не з'являєшся без попередження, не нав'язуєшся і більше ніколи не розказуєш журналістам свої небилиці. Все має бути узгоджено між нами.
— Думаю, що мені теж треба придумати свої.
— Цікаво, які ж у тебе можуть бути умови?
Дженк підійшов до якоїсь сірої іномарки та відчинив мені дверцята. Я ж вражено оглянула автомобіль, а тоді сіла на пасажирське сидіння.
— Мені треба подумати, — сказала я, — але навіть не сумнівайся, що їх буде більше, ніж твоїх.
— І одне з основних правил, яке ти зобов'язана дотримуватися — це ігнорування інших чоловік.
— Що? — я хмуро подивилася на нього, а він різко виїхав зі стоянки.
— Не хочу, щоб говорили, що нібито моя дівчина зраджує мені.
— Хіба спілкування з іншими хлопцями — це зрада? — я засміялася.
— Для журналістів — так! Тому будь дуже обережною в цьому.
— В такому випадку і ти не повинен спілкуватися з іншими дівчатами. Якщо десь в інтернеті з'явиться фотографія з якось дівчиною, то наш договір буде розірвано в ту ж секунду.
— Це у тебе такий принцип? — Дженк трохи нахмурився.
— Скоріше неприємний досвід в минулому, — я важко видихнула.
Він більше нічого не сказав і всю дорогу ми їхали мовчки. Вже біля готелю я побачила велику кількість журналістів. Так не хотілося їх бачити, але у мене не було вибору.
— Ну що, готова вийти до них? — спитав Дженк та пильно подивився в мої очі.
— Готова! — впевнено відповіла я.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше