На контакт

Так поїхав я додому

Через річку на поромі. 

Їхав довго, їхав сам. 

І заїхав в ресторан. 

Випив кави,

Чашки дві. 

Чую каже хтось:

 - Сматрі

Ето ж друг наш Буревій!. 

Подході сюда Андрей, 

Тут підсів до мене Сноп. 

Жирне бидло. 

І Прокоп. 

 - Буревій, ти слышал весть? 

  На Шерстянке просто жесть. 

  Перестрелка там была, 

  А барону все, хана.

 -  Та замовкни сатана! 

    Диринчиш як трамана. 

Тут в розмову вліз Прокоп.

Вже не викопать окоп. 

Бо Прокоп це міцна сталь, 

На його лиці печаль, 

За отвагу є медаль. 

На войну він їздив в даль. 

Він у справах газ-педаль. 

 - Буревій ти свій малий, 

   Бо на то ти й Буревій. 

   Буде на Шерстянці бій, 

   Ти туди не лізь, постій. 

   Плутанина там велика. 

   То для нас велика втіха. 

   Гори просто, буде сміха. 

   Ну для когось звісно лихо. 

Я продовжую мовчати. 

Він до мене:

 - Слухай, брате! 

  Ти чого такий сумний? 

  Чи не ти це Буревій? 

Я кажу, що все гаразд

Він до мене каже:

   - Брат

    Де ти був два дні назад? 

Тут почав я розуміти. 

Мене можуть розкусити. 

Я кажу:

   - Та ні, насправді. 

     Їздив я до тітки Клавдії. 

     Купувати нове Audi.... 

До розмови вилазить Сноп:

     - ну пойдём уже Прокоп... 

     - Розрахуйся краще жлоб! 

Каже Снопові Прокоп. 

Так на мене подивився, 

Прищурився й покосився. 

     - Кажеш audi нова?!! 

       Отже в Клави є права?! 

       Ну гаразд малий бувай

       Офіціанту залиш чай. 

Я сиджу, 

По трохи дишу, 

І кажу:

      - На чай залишу. 

        Ще й на цукор йому дам. 

        Гей Прокоп, а по сто грамм? 

Прокоп озирнувся по сторонам:

      - Не зрозумів Буревій, 

        Це ти нам? 

      - Ты наверно пьяный в хлам? 

        Прокоп, дай я дам ему по зубам!? 

Буркнув Сноп немов остолоп

        - Здається мені посеред нас крот. 

Промовив Прокоп :

         - Ти може поясниш мені 

           Дозволяю. 

           Бо я ці питання от так не лишає. 

А я їм кажу:

        - Ну то я порішаю! 

          Бо вибору так розумію

          Не маю. 

Я вийшов на вулицю

В машину сідаю, 

Сноп мані на копота лягає. 

Руки розкидує по сторонам:

         - Ей ты куда Буревій. 

           А сто грамм? 

Тут ще підходить до мене Прокоп:

        - Виходь Буревій. 

          Буде крові потоп. 

З під крісла дістав 

Дерев'яний свій кій. 

         - Готуйтеся хлопці! 

Тут кричить хтось:

         - Постій! 

Дід на машині своїй підїзжає:

         - Прокопе, 

           Тобі що, життя заважає? 

           Із копота стягни Снопа, 

           Бо наріжу як укропа.. 

Каже Діду до Прокопа. 

Тут Прокоп до нього:

         - Хопа! 

           Тебе я Діду поважаю, 

           Та друзів я не ображаю. 

І продовжує Прокоп:

         - То не твій Дід огород. 

           В тебе, що нема хлопот? 

           Їхав Діду звідси б ти. 

           Нащо тут твої понти..!? 

Ну а Дід йому на ти :

         - Знаю, 

           В тебе є менти, 

           Злі, нахабні як скоты. 

А Прокоп відповідає :

         - Я з ментами справ не маю, 

           За кого мене вважаеш? 

Дід:

         - Ти так не кажи Прокоп, 

           Справа має поворот, 

           Одже це і мій город. 

           Буревія не чипай, 

           Спільний в мене з ним трамвай. 

І Прокоп йому давай:

         - Ти з ним Діду сам рішай, 

           А сюди свій нос не пхай. 

Тут дістав Дід пістолет, 

І стрельнув Прокопу в шину. 

До мене :

          - Сідай в машину.! 

          - Дід ти що.? 

            Здурів тварина?!! 

Дід ствола не переводить

Потихесеньку відходить. 

          - Ну Прокопе все, бувай. 

            Іншим разом пійдеш в рай. 

            Ти мені не заважай

            І про мене памьятай. 

Я в машину хутко пригнув. 

Звідселя я хутко шмигнув.