Полювання за Аліной

Історію всю Дід мені бормотав. 

Уважно я слухав, 

На вуса мотав

Йому я кажу :

   - Дід я все зрозумів. 

     До чого тут я? 

     Діду, де креатив? 

А тут Діду далі 

Продовжуе знов:

    - Тут хлопче потрібно зіграти в любов

Адресу на пачці 

Дід мені написав, 

   - Вона тут працює 

Тихенько сказав:

    - Поїдь у вівторок, 

      Приблизно в два сорок. 

      Вона у пів зміни працює тоді.. 

    - А як я впізнаю? 

      Чи в кого спитаю? 

      Вона хоч гарненька? 

Читаю на пачці 

"В салоні «Блонді»" 

Дід мені каже:

   - Іди не транді. 

     Впізнаєш ти звісно, 

     Барона донька. 

     Гарненька, гарненька 

     І дуже струнька. 

Поїхав я звісно

Черніговом містом. 

І біля салону в машині чекав. 

В м'ягенькеє крісло

Корова заліза. 

В салоні у вікнах 

Я спостерігав. 

   - Куди ж ти полізла

     Дурепа залізна. 

Тихенько про себе я бормотав. 

     - Та деж та Аліна 

       Руденька тварина. 

      Не начеж руденька? 

      Мені Дід казав

Тут двері відчинила

Фігуронька мила. 

В обличчя не наче

Барона впізнав. 

Але дуже гарна, 

І дуже красива, 

Та очі зелені, 

Не наче луги. 

Всміхається щиро, 

Як кішка Багіра. 

Ходоба гарненька, 

Хитає боки. 

І грудь в неї пишна, 

І попа розкішна. 

Волосся рожеве 

Блищить як вогні. 

Пристрибує трішки, 

Гарнесенькі ніжки. 

Не наче дитинка 

До дому спішить. 

Пішла на зупинку, 

Не наче дитинка . 

Не наче дитинка

І очі блищить. 

Стоїть тролейбуса чекає. 

Але ж я хлопець не простий. 

Мене всі кличуть Буревій. 

Я на машині під'їзжаю, 

Своє віконце відчиняю. 

Кажу:

    - Гей дівчино 

     Сідай. 

     Відвезу у любий край. 

     Покатаю по гарному місту. 

Сам гадаю

"Була б гарна невіста". 

      - Місто це добре. 

        Сама я це знаю. 

        Хлопчику їдь, 

        Я сама покатаюсь. 

        А як що відверто. 

        Тебе я лякаюсь. 

        Зараз мій хлопець 

        Мене підвезе, 

        Іншого разу, 

        Й тобі повезёт. 

       - Мила, без тебе 

         Я звідси не рушу, 

         Та і саму я тебе не залишу. 

         Хлопця твого 

         Зачекаємо разом.. 

Вона посміхнулась. 

Підмигнула глазом. 

Іржавий тролейбус 

На зупинку підїхав. 

Дверь відчинив, 

Аліну схопив і поїхав. 

Вона посміхнувшись

Язика показала. 

Біля вікна у тролейбусі стала, 

Та не сміливо рукой помахала.