Інша (нова) спроба

Наступного дня 

Підїхав я знов. 

Купив їй троянди

Червоні як кров. 

Чекаю на вулиці, 

Сонячний день. 

Погода чудова, 

Аж рухатись лень. 

Виходить з салону

Руденька краса. 

Зелені очата, 

Руді волоса. 

До неї підхожу, 

Кажу їй: 

   - Привіт. 

Очей не відвожу. 

Все. 

Буде політ. 

Питає до мене :

   - А що,... 

       Ти,.... 

         Ви ,... 

           Тут??? 

      Пробачте, 

      Як краще мені до вас завать? 

Вона розгубилась, 

Не може сказать. 

Я їй:

    - Не соромся, 

      Мене звать Сергій. 

      Та друзі всі кличуть

      Мене Буревій. 

      Тебе я чекаю. 

      Чекаю давно! 

 Очей не спускаю, 

Мені все одно. 

Протягую квіти. 

Кажу:

    - Це тобі. 

Стоїм наче діти. 

І очі вогні. 

Вона квіти взяла, 

Щось хоче спитать, 

Я очі від неї не можу прибрать. 

Соромне дівчисько. 

Соромні думки. 

Питає до мене:

    - То ви це мені? 

    - Тобі моя люба. 

Я їй відповів. 

Щось хочу сказати, 

Та голос зомлів. 

Вона така гарна, 

Радіє душа. 

І сердце співає. 

Сама хороша. 

   - Насправді для тебе, 

     Ці квіти купив. 

     Я хочу знайомства. 

     Нема більше сил. 

     Давай пійдем разом

     Кудись погулять, 

     Тебе хочу ближче, 

     Ще більше пізнать. 

Вона посміхнулась, 

І каже мені :

    - Приємно Сергію, 

      Мене звать Алі.... 

Хотіла продовжить, 

Та щось обірвало. 

   "З таким не знайомся" 

В душі щось казало. 

    - Та ти застривай. 

      Не лякайся мене. 

      Ходім поїмо, 

      Не ображу тебе. 

      І крига розтане, 

      Все буде гаразд. 

      Тобі обіцяю, 

      Побачиш контраст. 

      Ну добре Алі. 

      А як повне ім'я? 

Знову сяять вогні. 

Знов продовжую я. 

Вона посміхнувшись :

     - Аліною звать, 

       Але не рахуйте

       Зі мной переспать.! 

       Я вам не якась там 

       Розпусная блядь. 

     - Та я не збирався, 

        Тебе в ліжко пихать. 

        Ходім поїмо

        І до парку гулять. 

        Тобі не збираюсь

        Аліно брехать! 

І знову сміється 

     - То ходім  поїмо, 

        Вже набридло стоять. 

На літній майданчик 

Ми з нею прийшли. 

За столик усілись, 

Кельнера знайшли. 

Позвали до себе. 

Він дав нам меню. 

Дивилась Аліна :

    - Солодке хочу. 

Ігриве дівчисько мені до душі. 

Про неї готов я складати вірші. 

До серця кипляча нахлинула кров. 

То мабуть в душі оселилась любов. 

Із нею ми довго проводили час. 

Дні швидко летіли, 

Минали повз нас.