Бути людьми

А річка тече

Річка тече. Тече й не перестане.
Текла, тече й тектиме ще тоді,
Коли з тобою нас уже не стане,
І зміниться багато на землі.

Минають дні, минають пори року,
Вмирають звірі, люди, цілі села,
З’являються нові, такі, що аж нівроку.
А річечка біжить собі весело.

Шумить, дзюркоче, як саме життя.
І тут бурлить, там – шепче під вербою.
І плине, немов час, без вороття.
І довго тішитиме нас з тобою.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше