Бути людьми

Степовий маяк

Скінчився день.
Багряна пелена
Укрила неба незрадливого блакить.
В степу лишень
Чомусь знамення дивне майорить.
Це обриси хреста.
Багацько літ
Стоїть самотній хрест,
Й ніхто не знає, звідки він узявся.
Це смутку слід, що з кимось десь траплявся
Чи Провидіння перст?
Комусь він став
В дорозі маяком,
Як під руками карти не знайшлося.
В колисці трав
Шукати повелося
Й спочинку під хрестом.
Багато степ побачив на віку.
Було й таке, що якось перехожий
Побачив хрест -
Й з очей упали сльози,
І серце поклонилося Добру

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше