Як добре, що я не некромант!

Якщо проблему можна вирішити, то немає приводу хвилюватися.

Якщо ж не можна, то хвилюватися немає сенсу.

P.S. Велика китайська мудрість, також відома як золотий принцип пофігізму

- Норо! Вставай! Ми спізнюємося! – крикнула Траярна, потрусивши подругу, яка саме бачила навдивовижу чудовий сон, за плече.

«Що ж мені таке гарне снилося? – почала згадувати Нора. – Точно! Ніби я літала. В мене ще крила такі красиві були! Червоно-золоті… Кажуть, що коли сниться, що літаєш, ти ростеш».

- Що? – сонно пробурмотіла Нора. Малий ррург обурено нявкнув, мовляв: "Гей ви, смертні, не тривожте мій сон!", і заповз під Норину ковдру. Це вже було нормою. До речі, ррург поки залишався без імені, але з купою позивних. Боги, як його лишень не називали! І Вереда, і Гад Паршивий, і Злидень, і Падло Чорне, і Хитре Чортеня, але найпопулярнішою кличкою була сама назва його породи: ррург. Хоч Нора досі не могла дати ім’я малому ррургу, проблем зі звертанням до нього ні в кого не виникало. Спитаєте, то чому ж тоді Нора не могла вигадати хороше ім’я для котеняти? Просто цій малій Вереді жоден з варіантів не подобався! – Ми не можемо спізнюватися, Тає. Не вигадуй. Ти ж завжди встаєш завчасно.

- Не цього разу, - в паніці заперечила провидиця. Здавалося, вона ось-ось заплаче. – Це все моя провина! Я мусила перевірити справність кристалів, перш ніж заряджати ними будильник. Тепер через мою помилку ми спізнимося!

Нора приречено зітхнула. Розуміючи, що провидиця своїми бубонінням і метушнею поспати їй більше не дасть, перевертень позіхнула і встала.

- Котра година? – запитала у Таї.

- Восьма.

- Значить у нас ще є півгодини, - Нора знову позіхнула. – Часу достатньо. Я в ванну.

Дівчина сумнівалася, що провидиця її почула, тому не стала чекати на відповідь.

Коли Нора чистила зуби, в двері ванної постукали.

- Гм? – поцікавилась перевертень.

- Швидше! – попросила Тая.

Нора вийшла, а Тая влетіла до ванної, грюкнувши дверима.

«Пунктуальність вимагає стільки нервів і відповідальності!» - зітхнула Надійка.

Нора знизала плечима, розуміючи, що приводу для хвилювання немає, вони все встигають.

«Це не лише через пунктуальність, - похитала головою Жіноча Інтуїція. – Тая так поводиться ще з того дня, коли ми випадково щит зруйнували».

«Так, наша провидиця відтоді сама не своя», - погодилася Оптимістка.

Нора мимохідь кинула погляд на малого ррурга, винуватця вище згаданої неприємності. Скрутившись чорним калачиком, він солодко спав на її ліжку. Щасливий кіт.

«І не дивно, що провидиця така знервована, - гмикнув Реаліст. – Коли Нора з Резартом повернулися до гуртожитку, на них чекав скандал. Хлопці тоді, як дізнались про витівку дівчат, так сварилися, що навіть Норі стало соромно».

«Ага! Лише наший дракон стояв збоку із відсутнім виразом, - додав Песиміст. – Все-таки ми правильно зробили, що переговорили з ним наодинці і обійняли його. Хоч наший дракон не сварився».

«Іш теж не втручався», - додав Реаліст.

«Зате Лі розійшовся не на жарт, - здригнулася від спогадів Чуєчка. – Він ледь не перекинувся в дракона просто в гуртожитку! Я навіть переживала, що його за це Марі прокляне абощо… Але, слава богам, Лінда знала, як його втихомирити. Той їхній поцілунок був таким чуйним!»

«Нора навіть почервоніла! І Тая, і Кіра теж», - знічено додала Надійка.

«Аріс тоді з нами не було: Вел її одразу, як побачив, до виходу потягнув. А так вона б, мабуть, теж зашарілась», - пригадала Оптимістка.

«Енріке спочатку теж злився, але потім Кіра не витримала тиску і заплакала, - сказав Реаліст. – Ельф тоді такий розгублений був, аж смішно!»

«Ага, - погодився Песиміст. – Він зрештою пожалів дівчат і сказав, що досить з них, вони більше так не будуть… Угу, не будуть, аякже…»

«Джек теж казився, - зітхнула Надійка. – Він знову був в тому своєму моторошному стані з крижаним голосом і лютими очима. В основному від нього дісталося Норі з Таєю… Але більше страждала Тая, от вона й ходить вся нервова вже майже тиждень… І я її не звинувачую».

Тараканчики водночас зітхнули.

Ось так розмірковуючи, Нора насипала малому ррургу їжі на сніданок. Це були молоко з медом для покращення імунітету, невеликий  шматочок сирого м’яса і не засмажені зерна кави. Не дивуйтеся такому дивному набору продуктів, дівчата цілий день провели в бібліотеці, вивчаючи звички ррургів і чим їх годувати. Виявилось, що цим тваринам необхідні зерна кави, інакше вони сплять цілими днями, що не є корисним для їхнього здоров’я, тому й проживають вони лише у Вічному Лісі, де росте все, що завгодно, і на Півдні, де можна знайти каву в природному середовищі існування.

Після того, як Нора впевнилась, що ррург їсть свій сніданок, а не спить в її ліжку, вона витягла з шафи темно-сині, майже чорні, брюки зі срібним поясом-ланцюжком, білу блузу з широкими рукавами, вишитими блакитними квітами, і чорні туфлі на невисоких підборах. Спекотно навулиці не було, бо щойно вночі пройшов дощ – повітря було свіжим. Коли Тая вийшла з ванної, Нора вже була вдягнена і готова до виходу, навіть встигла зав’язати волосся синьою стрічкою, в тон до брюк. Схоже, дівчина таки заразилася манією Траярни до стилю.