Бузкове Прокляття

7

Ледь не весь день Таня не виходила з хати. Стидно було показуватися перед односельцями з величезним синяком під оком. Поки в барі працювала напарниця молода жінка мала змогу обдумати все що трапилося останньої ночі. Ні, на Андрія вона особливо не ображалася. По суті її чоловік був правий. Вона неодноразово зраджувала йому з Олегом і врешті-решт мала отримати свою покару за цей гріх. Один стусан в обличчя був не надто великою розплатою за її подружню зраду. 

Жінка більше переймалася тим що насправді Андрій знав про її інтимні походеньки. Чи був його вибух ревнощів звичайним п’яним маревом, чи можливо хтось щось бачив і доніс чоловікові. І чим більше молодичка губилася в здогадках, тим більше міцніла у неї впевненість у тому, що вчорашній вибрик її судженого був спровокований надмірно випитим алкоголем. Інакше й бути не могло. Не міг він знати про те, що творилося в найпотаємніших закутках її душі. Не повинен був здогадуватися про ті спокусливі мрії а фантазії, які не давали їй спокою останнім часом.

Врешті-решт переконавши себе у всьому цьому Таня вирішила надвечір стати до праці. Тим паче, що причина була доволі поважною. Олег мав прийти й провірити свій бар на рентабельність. Тож замалювавши синяк пудрою, підфарбувавши вуста та вії, натягнувши спокусливо-коротку сукенку з глибоким декольте жінка вирушила на роботу. Поспішила назустріч долі яка мала вирішити все її подальше життя.

В барі було на диво малолюдно. Відпустивши напарницю Любу додому, Таня обслужила двох шмаркатих малоліток і заскучала за прилавком. Робити було нічого й жінка вдалася до роздумів. Вона думала про своє життя, про минуле якого було не повернути, про заплутане сьогодення що приносило стільки неприємностей, про непередбачуване й загадкове майбуття. Молодичка намагалася звести до купки свої спогади, мрії та фантазії. Таня старалася навести лад зі своїми почуттями та емоціями. Пробувала розібратися в тих суперечливих думках й прагненнях які терзали її душу.

Ясна річ, що потуги ці були не надто результативними. Думки жінки хоч-не-хоч та мимоволі перекидалися на Олега. Вона вперто згадувала його милий усміх, іскрометний погляд очей, тиху мелодійну мову. Молодиця втішалася споминами про люб’язність, ніжність та вихованість її потаємного коханця. Все те чого так бракувало їхнім, з Андрієм, відносинам. Стосункам які будувалися на брутальній грубості й елементарній неповазі одне до одного. Сімейному зв’язку який тепер приносив лише біль, розчарування та подружню зраду.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше