ЦІЄЇ МитІ
9
Минули дні, місяці, роки... У пам'яті залишилося усе до найменшої крихти. Життєвий фільм який можна переказати дослівно... Біль і відчай, що знищив усе прекрасне. Безвихідь, яка спалює небосхили та земні шляхи.
Фото... На них ще досі, не піддаючись часу, майорять посмішки, ніжні дотики, солодкі поцілунки. Таємниця, що розбила серце на дрібні уламки.
Зустрічі... Такі бажані, пристрасні, залежні. Подих, що належав лише двом. Очі, у яких бачать безкрає небо та увесь всесвіт. Дотик, що розпізнаєш із тисячі. Душу, яку читаєш мовчки. Кохання, зароджене пізньою осінню...
Розмови, перервані вечірніми поцілунками. Танець, під якусь не вдалу мелодію. Колесо огляду, що дозволило подолати шляхи страху. Парк, де стільки затоптаних стежок. Вірші, прочитані під розлогими гілками дерев. Доріг, подоланих одне до одного. Подарунків, надійно схованих на полиці сьогодення. Нічних розмов, від вдалих жартів до освідчення в коханні. Ночі, проведенні у обіймах.
Заздрість, що розтоптала віру у нас...
І нарешті роки, які розділили одне життя на два. Залишивши до і після...
Ми стільки пройшли... Для кохання потрібні доє. Для цієї миті потрібно тепло. Для кожної людини потрібні спогади.
Бережіть сяйво! Воно прекрасне! І запам'ятайте почуття цієї миті.... Хоч у кожного воно посвоєму особливе...
#2975 в Різне
#2923 в Сучасна проза
Відредаговано: 19.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
