10

Люблю своє місто. Усю його шаленість і спокій. Вузеньки вулички, світло ліхтарів нічного життя. Людей, які замисленно змінюють одне одного у пошуках чогось буденного. Будики, але не нові. А ті, які дихають усією історією життя. Зі своїми спогадами, надіями, мріями.

Люблю своє місто серед літа. Коли відчуваю аромат квітів. Дощ, що відстукує мелодію у такт машин. Сонце, яке зустрічає вікно з моєї кімнати. Смішні окуляри, за допомогою яких перехожі ховають свою душу. Навіть вітерець який не сильно освіжає у 35 градусів. Зелену траву, по якій думками пробіжусь босоніж. Смак морозива, прохолодну воду на губах.

Люблю своє місто ранньою осінню. За багряність кольорів, за парки, у яких лунає сміх і зустрічаються закохані. Грізний та останній грім. Композиції своїми руками з опавших горішків та шишок. Прохолодні ранки і заходи сонця. Силу туману, який дозволяє обновити уяву.

Люблю своє місто в зимку. Білосніжні тротуари, дотик сніжинки на обличчі. Короткі дні і довгі ночі. Закутаних людей у теплі шубки. Ковзанку, ялинку, ярмарок. Гарячу каву. Новорічні феєрверки, дзвін фужерів. Ялинки у пишних, сріблясто-білих вбраннях.

Люблю своє місто весною. За квітучість дерев. За зустічі і прощання. За можливість зняти набридлу шапку. Люблю мелодію, яка починає звучати у затишних кафе. 

Люблю своє місто, бо у ньому зустріла до серця рідних людей. За натхнення писати вірші. За можливість віддавати свою любов. За класну роботу і хороший колектив. Люблю за бажання, які здійснилися у ньому. За цілі, які досягла і неодмінно задумаю інші. За успіхи і досягнення свої дітей. 

Я просто люблю своє місто... Зі своїми недоліками і позитивом.

Ось такі думки на сьогодні. Діліться своїми. І будьте кохані та щасливі, і не тільки цієї миті...