Це не любов - це звичка

Глава 21:

Коли батьки вже спали до мене приїхав Майкл і впустила я його через вікно, ми тихо піднялися на другий поверх та закривши двері в свою кімнату я полегшено видихнула.

-Що будемо робити? - спитав Майкл пошепки.
-Давай фільм подивимося.
-Окей.

Ми включили фільм від марвел "Людина павук". Ми сиділи на ліжку і розділяв нас ноутбук, коли фільм закінчився я закрила ноут і поставила на стіл. Ми лягнули і він притиснув мене в свої обійми.
-Ти ще не забула, що я не насолодився тобою сповна?
-Вже забула.
-Ну так я зараз тобі нагадаю- він почав цілувати мене з таким напором... А потім перемістився на шию і все нище поки йому дозволяла моя футболка. Потім я його положила і всіла на нього. 
-Мала, обережніше а то я не обіцяю, що буду стримуватися...
-Ти і так обіцянку вже не стримав- я плавно перейшла до його губ і вони були вже такі опухші.

-Майкл... Йдемо погуляємо? Ми два тижні не будемо бачитися.
-Ти завжди все на самих цікавих моментах псуєщ? Там ж холодно.
-Ну будь ласка, я дуже дуже хочу- останніх два слова я йому прошепотіла в губи та знову поцілувала. 
-А якщо так?- сказав Майкл та взяв мене на руки та я переплела ноги на його талії. Він скинув з мене футболку та почав обціловувати все нижче.

-Майкл- сказала я важко дихаючи - зупинися! Я ще не готова, до того ж тут батьки. Але мій організм дуже протестував і хотів відчути Майкла, але поки рано...

Я одягнула футболку та лягнула до Майкла. Ми переплили наші пальці та розмовляли про все на світі, але хороше має закінчуватися.

-Я напевно вже піду, скоро твої батьки прокинуться.
-Я буду скучати за тобою!- призналася чесно я.
-А знаєш як я буду сумувати за цими опухшими твоїми губами.
-Тільки за ними?
-Ой злюка, не буду я тобі казати за 
чим я буду скучати.-він хитро усміхнувся.
-Головне що за мною- я задоволено усміхнулася і тоді Майкл взяв мене за талію, а я свої руки поставила йому на шию.
-Ксюш, ти будеш моєю дівчиною? Я мушу це зробити, а то ти зараз вільна і ще собі якогось пацана в селі підчіпиш.
-Давай так домовимося я подумаю над твоєю пропозицією і коли приїду скажу, і обіцяю що ніякого хлопця не знайду поки тобі не скажу відповідь.

Майкл почав одягатися і я йому допомогла поправити шарф, а він знову почав мене цілувати. 
-Майкл ну все, ти так ніколи не підеш!
-Я не можу тебе не цілувати коли ти поряд, твої губи так манять, а в очах твоїх взагалі можна потонути.
-Забув, що говорив, що мені лікар потрібен?
-Ну це було колись і я тебе зовсім не знав, а зараз ти інша...
-Інша? І яка ж я?- спитала я не приховуючи усмішки.
-Ти ідеальна- прошепотів він мені на вушко.

А тоді швидко поцілувавши мене зник за вікном. Спати не було смислу, тому я одягнула джинси і худі, а тоді почала робити макіяж. Я пішла на кухню приготувати сніданок. Сьогодні в нас був омлет з апельсиновим соком.
-Добрий ранок, доню- сказав батько.
-Добрий ранок! Сідай снідати, а де мама?
-Та мама не може оприділитися яке плаття з собою взяти.
-Плаття?
-Так, доречі ти теж візьми!
-Навіщо?
-Сюрприз.- якось дивно це все. Я поснідала та пішла і взяла плаття яке попалося мені під руку.

Їхали ми довгих три години, за цей час я встигла поспати, попереписуватися з Майклом та Хлоєю. І ось я вже бачу будинок бабусі та дідуся. Вони в мене дуже хороші. Я відчинила двері та швидко вибігла з машини.

-Привіт-т- я одразу почала обіймати бабусю і дідуся.
-Як ми за тобою скучали! Яка ти вже доросла, але худа.... Ну нічого відгодуємо тебе.
-Ооо видно, що моя бабуся. - ми почали сміятися.

Ми зайшли в теплий будинок та я одразу пішла в свою кімнату яка знаходилася біля кухні. Тут знаходилося двох-місне ліжко, а біля нього тумбочки, ще тут був стіл та два вікна. Ця кімнатка дуже затишна, я колись завжди любила залишатися з Хлоєю тут літом. 
 

*Цілий тиждень пролетів непомітно. Ми кожен день та ніч розмовляли з Майклом та трішки рідше з Хлоєю. Це був чудовий тиждень. Кожен день їсти бабусині пироги, супчики... Баба за мою фігуру взялась так нормально. Зараз день і тато сказав, що вечером приїдуть якісь гості і щоб я одягнула плаття, але хто приїде не каже. Я  лежала в своїй кімнаті та дивилася як падають сніжинки за вікном, але тут зайшла бабуся.
-Можна увійти?- поцікавилася вона.
-Звичайно
-Розказуй, хлопця маєш?
-Ну бабуль...- я усміхнулася
-Ну, а що? Ти дзвониш тепер рідше я ж мушу знати все про свою внучку.
-Ну можна сказати є і нема.
-Це як?
-Ну він запропонував, але я сказала, що відповім на наступний тиждень.
-Ти його кохаєш? 
-Т-так
-Так навіщо тягнути, напиши йому зараз. Якщо ти так будеш думати, то друга йому на шию заскокне, а ти будеш одна.
-Просто...
-Що ?
-Просто батько хоче видати мене заміж за сина свого бізнес партнера.
-Я зараз тому батькові скажу за кого ти вийдеш заміж...
-Стій! В тата хворе серце, йому не можна хвилюватися.
-Як хворе?
-Я не знаю, ну це через переживання і я лише через це виходжу заміж.
-Якщо ти його кохаєш дай йому шанс, а до весілля ще дожити потрібно.
-Думаєш? А що якщо я ще більше закохаюся, а потім розіб'ю серце йому і собі?
-Треба попробувати, бо потім будеш жалкувати, що не спробувала.
-Ти права- я обійняла бабусю, а тоді вона пішла готувати далі.

Я взяла телефон в руки та тремтячими пальцями набрала повідомлення :
"Я буду твоєю дівчиною!🥰💗". Щоб якось відволіктися від чекання відповіді я пішла на кухню допомагати бабусі з готовкою.

Закінчивши зі всіма стравами я пішла на в свою кімнату одягатися. Плаття яке я взяла було дуже відвертим і легким. Ну чому я беру, що попадеться? Плаття було срібного кольору на тонких бретелях з глибоким декольте, голою спиною та розрізом на нозі. Це плаття одягається без бюстгальтера. Взувши срібні туфлі, зробивши легкий макіяж та випрямивши волосся в дзеркалі на мене дивилася зовсім інша дівчина. Я почула, що гості вже зібралися та всіли за стіл. Всі чекали лише на мене. Тому вийшовши з кімнати, я пішла у вітальну під відкриті роти всіх оточуючих, лише бабуся гордо за мене посміхалася.
-Вибачте!- сказала я та всіла на вільне місце біля якогось хлопця, обличчя якого дуже знайоме. Тато кинув мені злий погляд, а тоді почав говорити тост.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше