Це не любов - це звичка

Глава 25:


Всі метушилися, дозбирували одяг на ходу та пакувалися в автомобілі. Накінець то ми їдемо в мій будинок, де я зможу побути на самоті. Їхали ми 5 годин, тому що були шалені затори і дорога дуже виснажила.

Коли ми приїхали додому я відпросилася на ночівлю до Хлої і її я попередила, "що буду ночувати в неї", а сама поїхала вже на своєму авто до Майкла.

Постукавши в двері він мені відчинив як тоді вперше, без футболки і тому я накинулася на нього з гарячим поцілунком. Ми переміщалися в вітальню, але чийсь звук мене зупинив.
-Ой, я можу погуляти годинку- сказала  Емма, а я від стиду занурилася в груди Майкла, а вони з моєї реакції залилися сміхом. -Ксюша, та заспокойся. Тут нічого такого немає, Майкл казав, що ви вже два дні не бачилися.- я глянула на нього, а він лише знизив плечима. - Я так розумію ти хотіла на ніч залишилися?
-Ні, я просто заїхала.
-А ти завжди з собою береш цілу косметичку і шампунь?
-Т-так, я просто до Хлої їхала. Ну добре, я напевно вже поїду.
-Ксюша, мені що 7? Я все розумію, залишайся, бо я вже дуже сумувала за тобою- вона мене обійняла-.
-А за мною?- запитав Майкл.
-І за тобою, але за Ксюшею трішки більше- ми всі знову почали реготати.

Я взяла за руку Майкла та потягнула в спальню.
-Ми на секундочку!- сказала я до Емми і зачинила двері.

Він напав на мене голодним поцілунком все ще без футболки, я не знаю що зі мною відбувалося, але я обхопила своїми ногами його талію та цілувала кожен сантиметр його губ.
-Майкл, я тебе покликала сюди не для цього- відхекуючи казала я, а тоді він мене спустив.
-І для чого ж тоді?
-Нам з тобою ДУЖЕ серйозно потрібно поговорити!
-Прямо зараз? Давай краще чимось кориснішим займемося поки та- він показав на двері- нам не заважає- а тоді він знову взяв мене на руки та посадив на підвіконник і жадібно цілував.

Через декілька хвилин ми приєдналися до Емми вона як раз вибирала який фільм переглянути .

-Мені нічого не подобається. Давайте краще підемо прогуляємося? - ми з Майклом переглянулися та погодитися.

Тепло одягнувшись ми вийшли з квартири, ну звичайно не всі тепло одягнулися... Емма одягнула сукню і куртку.

Ми проходилися нічними вуличками Каліфорнії тримаючи за руки з Майклом і цю мить я ніколи не забуду, коли він дивився у мої очі так неначе в них тоне...

-Дівчата, ви їсти хочете?
-Я дуже голодна- сказала Емма.
-І я.
-Ну тоді йдемо в ось цей новий ресторанчик.- Емма радісно схлопнула в долоні та ми увійшли в середину.

Тут досить затишно було, але в той же час відчувалася розкіш. Я замовила собі стейк з салатом з морепродуктів та апельсиновий фреш. Я сиділа біля Майкла в обнімку, а навпроти нас Емма.

Коли нам принесли замовлення я позаду офіціанту помітила дуже знайоме обличчя. Це був Ян. Я сильніше обійняла Майкла.

-Маленька, все добре?- запитав мене Майкл.
-Так.
-Якщо тебе щось турбує, скажи мені
-Давай вдома поговоримо?
-Добре- він поцілував мене в маківку.

Я боялася підняти погляд на Яна, але коли підняла його погляд був прикутий до мене. Він дивився так зневажливо на мене, а я просто поцілувала Майкла, нехай він знає, що я ніколи його не покохаю.
-Ну, що ж йдемо?- запитав Майкл.
-А розплатитися?
-Злюка, ти щось у своїх думках літаєш, я хвилину назад розплатився.
-Вибач, задумалася. Йдемо!

Ми одягнули наші куртки та направилися в квартиру. Сьогодні вже було дуже пізно для серйозних розмов тому я просто пішла спати. Майкл пригорнув мене до себе і я в його міцних обіймах заснула.

Проснулася я в четвертій ранку від повідомлення яке прийшло Майклу на телефон:
"Майкл Джонс, ви прийняті в наш університет у Флориді. Будемо раді бачити вас серед наших учнів!" -він ж казав тоді, що я його більше ніколи не побачу, але ні він би так не поступив би зі мною... Я тихо встала та забравши свої речі поїхала до Хлої...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше