Це війна!

Раян

Тейлор почала якусь свою дивну гру, правил яких я просто не знав. Можливо, це просто відповідь на моє парі. Але хто ж знав, що все станеться саме так. Значить, тепер була моя черга робити крок. І який він буде, я не знав і сам. Та ця дівчина мене неабияк дратувала, особливо після витівки на вечірці. І хоч ми вже знайомі протягом трьох років, я нічого про неї не знав.

Тому, для того аби трохи заспокоїтися, я припаркував машину біля того місця, куди завжди приходжу в такому стані. Вже завченою доріжкою я прийшов до найближчої людини, що завжди мене підтримувала.

- Привіт, брате. - посміхнувся я, сідаючи на лавочку. - На жаль, я не приходив до тебе вже цілий тиждень, адже були певні проблеми. Та я не забув про тебе. Ніколи не забуду. - я сумно посміхнувся. - Знаєш, в нашому коледжі нова авантюра. Тепер ми будемо боротися за фінансування факультету. І я знаю, що ми переможемо. Ти ж теж у це віриш? - та він, як і завжди, не відповів. - Але Тейлор не здається, використовуючи заборонені методи. Знаєш, вона б тобі сподобалася. Якраз у твоєму смаці.

І справді, Сему завжди подобалися норовливі дівчата, з якими просто не знаєш чого очікувати. Та, на жаль, їм не судилося познайомитися.

- Дід дзвонив мені вчора, та я не підняв слухавку. Ми вже не спілкувалися кілька місяців. Уявляєш, він три роки не може змиритися з тим, що я хотів займатися музикою. А пам'ятаєш, як у сімнадцять ти зробив своє перше татуювання? Він тоді місяць не розмовляв з тобою. - я похитав головою. - Я навіть чую, що ти сказав би зараз. Дід дуже любить мене, і хоче кращого для мене. І я знаю, що він все одно цікавиться моїм життям. Чомусь мені навіть здається, що більшість замовлень на роботі йде саме від нього для того, аби в мене були гроші. І я справді готовий з ним поговорити. Проте не на його умовах.

І справді це так і було. Я хотів помиритися з ним. І впевнений, що скоро так і буде.

- Мені дуже не вистачає мого старшого брата. - сумно промовив я. - Вірю, що ти зараз в найкращому місці, і пишаєшся мною. Проте, я сумую.

Але хлопець, що дивився на мене з пам'ятника на могилі, нічого не відповів...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше