Що ж, даремно я думав, що моя закоханість до Тейлор пройшла. Всі ці роки вона була зі мною, не покидаючи ні на мить. І сьогодні, коли ми знайомилися з її батьками, я не вдавав. Мої почуття були справжніми. А от її...
Я сам не міг зрозуміти цю дівчину. Вона обіймала мене тоді в машині так, ніби в мене справді є якась надія. Але потім я розумів, що це було лише через жалість. Що ж, не найкращі емоції, але це вже краще, ніж ненависть.
Але найголовніше — я не знав, що керувало нею, коли вона мене поцілувала сьогодні біля машини. Звичайно, Тейлор сказала про те, що ніби там стояли її батьки та все бачили. Однак я сильно в цьому сумнівався. Можливо, в ній також прокинулися якісь почуття, проте вона сама цього не розуміє. А може я просто занадто сподіваюся.
Та зараз я маю ціль. Я маю довести їй, що гідний її серця. Мені здається, що почуття до Тейлор справжні. А це значить, що вони не можуть бути не взаємними. Я зроблю все, та дівчина стане моєю.
Однак ніхто не обіцяв, що буде просто, адже наше життя непередбачуване. І за справжнє щастя часто треба платити...
#2692 в Любовні романи
#582 в Короткий любовний роман
#359 в Молодіжна проза
Відредаговано: 02.09.2021