Це війна!

Раян

Коли я побачив сльози Тейлор, мені просто хотілося придушити тих, хто зіпсував себе. Але і моя вина є в цьому, якщо дівчина засумнівалася в моїй щирості. Я навіть не зміг її переконати, і не впевнений, що хоч колись в мене це вийде. Здається, тепер все зруйновано між нами. І байдуже, якщо я щось намагатимуся виправити. Тейлор навіть не захоче зі мною говорити. 

Тому, я важко опустився на лавочку, дивлячись їй вслід. Було таке відчуття, ніби серце вирвали з грудей та розірвали на шматки. І це не пройде, адже мої почуття справжні. Принаймні, я так думаю. Тепер я змушений буду навчитися рухатися далі. Однак в мене це не виходило протягом двох років. Ось і зараз буде так само. 

Саме в такому стані мене знайшов Брейден, який, здається, одразу все зрозумів. З ним було легше, ніж з Каєм. Цей хлопець мене по-справжньому зрозумів, на відміну від кращого друга. Він дістав сигарету, протягнув одну мені. Насправді я курив лише два рази в житті, але цього разу це просто необхідно. Підпаливши її, я зробив першу затяжку і мало не закашлявся. Проте поступово почав звикати до диму, і він навіть заспокоював мене. Але біль не вщухала.

- Раяне, ти кохаєш Тейлор? - раптово спитав він. - Хоча, навряд чи ти мені зізнаєшся, але я й так бачу. Нам потрібно довести твоє непричетність, а тоді вже знову спробуєте поговорити.

Якби ж то все саме так і було...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше