Розділ 15. Кортні

       Коли ми вибралися з тієї вогкої кімнатки в підземеллі, то одразу кинулися на пошуки батьків. Встигнувши обійти ще десь приблизно п’ятдесят таких же місць, як і те, звідки вибралися, до нас почали бігти всі стражники з цієї будівлі. Я одразу схопила меча одного з них, того, якого випадково зачепив спалах магії Софії, коли вона відчиняла двері. Від страху та адреналіну, який накопичився в мені, змогла не тільки пригадати всі уроки фехтування в замку, а й вигадати багато нових трюків та втілити їх в життя. Поруч зі мною мужньо билися дві найкращі подруги, Софія використовувала магію, а Елі суміш бойових мистецтв. Сили були нерівними, але нам вдалося подолати ворогів. Коли сутичка закінчилася, я почала у всіх розпитувати про батьків і лише один з них сказав, де знайти мого тата. Ми одразу ж побігли у ту сторону та після декількох спроб Софії вдалося відчинити і ці двері. Я одразу ж забігла туди та кинулася обнімати тата, проте після того, як пораділа хвилин з десять, побачила, що мами немає поруч.

              -   Тату, а де мама?- запитала я.

              -   Донечко, ти про що? Хіба мама не з тобою?

              -   Ні. Їй приблизно місяць тому наснився дивний сон про те, де ти і вона вирушила на твої пошуки,- сказала я зі сльозами на очах, які вже почали стікати по обличчю.

              -   Не переживай,- одразу ж почав заспокоювати мене тато, хоча видно було, що він теж неабияк стривожений.- Якщо це так, то вона повинна бути десь тут. Потрібно оглянути всі камери.