Чарівний пролісок

Розділ 19

       Після тижня масштабних приготувань, тренувань з найкращими викладачами з бойових мистецтв, спаковування їжі та одягу, ми нарешті були готові. Суботнього ранку, як тільки зійшло Кленсо (Сонце) на небі, ми з Кортні та двадцятьма найкращими чаклунами та чародійками, відкрили прямий портал до Цейнтейрусу (король Едвард, ще коли хотів вирушити туди багато років назад, дуже довго досліджував цю планету, вивчав все про неї та знайшов заклинання для швидкого переходу).

       Коли ми опинилися на вже знайомому для нас з Кортні місці, то вже знали, куди потрібно вирушати. Але цього разу ми вирішили не повторювати тих самих помилок і заночували в джунглях. Цього разу портал відкривав не хтось з нас, тож кожен для себе зміг створити сякі-такі умови для якомога зручнішого перебування тут. Перекусивши, всі почали лягати, щоб відпочити й набратися сил, а четверо магів залишилося на всяк випадок на сторожі, адже ми ще не знали, що на нас може чекати. Кожні три години варта мала змінюватися. Ми з Кортні також хотіли бути серед неї, але король Вільдорану чітко наказав своїм підлеглим, не дозволяти нам цього робити. Тож мені з Кортні залишалося просто спати.

       Ми прокинулися приблизно о п’ятій ранку від сигналу, які нам подали вартові, а коли оглянулися по сторонах, то побачили, що з усіх боків нас потрохи оточують цейнтейріанці. Вони мали напоготові зброю, але видно було ще не хочуть нападати. Очевидно, що місцеві жителі цієї планети, мабуть, просто прийшли захистити себе від невідомого і чекають наказів.

       Раптом ми побачили, як з одного боку всі розступаються і до нас йдуть двоє цейнтейріанців. Побачивши їх, Кортні радісно скрикнула та почала до них бігти, всі хотіли її стримати, але їм це не вдалося. Мій зір же був трішки гіршим, тож поки що ці істоти були, можна сказати, двома напіврозмитими плямами. Коли ж Кортні вже обійняла одного з тих, хто підходили та наблизилася ближче разом з ними до нас, то і я нарешті побачила, кому вона так зраділа.

       В мене була стосовно цього підозра, а коли вони підійшли, то моя гіпотеза підтвердилася. Це була Елі. Тоді я також одразу кинулася обійняти подругу.

       Після цієї зустрічі, всі опустили зброю, а ми разом з Елі повернулися до палацу, це таки був він, щоб вона розповіла, що сталося та що взагалі відбувається. Як тільки ми зайшли до дивовижної кімнати Елі, яка нічим, мабуть, не поступалася своїм виглядом, найкращим покоям в цьому палаці, почали розмову.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше