Розділ 20

              -   Ну давай, розповідай,- не втрималася Кортні.

              -   Почну все з початку,- сказала Елі.- Коли ви телепортувалися звідси і я вже збиралася починати оборонятися, то вперед вийшла жінка та сказала, щоб все припинилося. Як з’ясувалося, то була моя мама — Евелін. Я знала, що вона ще коли мені було чотири роки, покинула нас, але не думала, що вона тут. Мама перебувала тут в полоні протягом тривалого часу, а нещодавно їй вдалося хитрістю виманити тутешню правительку до себе на розмову. Вона давала їй поради, як правильно потрібно управляти людьми, щоб її поважали (тоді були дуже неспокійні часи й люди планували влаштувати заколот). За те, що вона допомогла знову заслужити любов народу, спочатку її перевели в гарненький будиночок, продовжуючи тримати під охороною, а потім, у день вашої втечі, мама змогла скинути Кельрію (так звали правительку) та почати правити цією планетою. І вона тоді встигла якраз вчасно, бо я не знаю, що зі мною тоді було б. Потім вона розповіла мені всю історію і я зрозуміла, що мама не кидала нас з татом, а просто так склалися обставини. Тепер ми живемо в цьому палаці, бо народу потрібна правителька.

              -   Це ж чудово, що ти нарешті знайшла маму,- сказала я.

              -   То ми тепер обоє принцеси?- запитала, посміхаючись, Кортні.

              -   Виходить, що так,- і собі посміхнулася Елі.

       Потім ми ще проговорили дуже багато часу. А коли мова зайшла про батьків Кортні, то подруга розповіла, що через певний час невелика бригада, з довірених королівській сім’ї Вільдорану осіб, вирушить на пошуки Кейтлін. Елі одразу ж сказала, що піде з нами та ніяких заперечень про те, що це небезпечно, чути не хоче. В той момент поруч проходила Евелін, вона також спочатку хотіла вирушити з нами, але невідомо тоді, що станеться з цією планетою, тому новоспечена королева змушена була відмовитися від такої затії.

       Ми, після певного перепочинку, відіслали всіх магів та фей, які супроводжували нас, додому і попросили передати королю Едварду, що ми будемо за декілька днів. Потім Елі провела фантастичну екскурсію по планеті й з висоти пташиного польоту вона виглядала просто дивовижно. Забула сказати, тут діяла спеціальні обмежувачі сили для незваних гостей, а зараз їх зняли, бо у зв’язку з тим, що ми були подругами тутешньої принцеси, місцеві жителі скасували ці чари та тепер ми могли спокійно літати.

       Час минав дуже швидко і через декілька днів ми з Кортні попрощалися з Елі та телепортувалися до Вільдорану, де на нас уже зачекався тато подруги. Виявляється, вони знайшли певну інформацію, що рівно за місяць відкриється портал на ту планету і потрібно готуватися до місії з порятунку. Ми одразу ж повідомили добрі новини Елі та повернулися до щоденних тренувань, адже хтозна, як працює магія в Міньляньдії та чи взагалі вона там є. Кортні та я протягом всього місяця прокидалися рано-вранці та одразу бігли на заняття з бойових мистецтв, деколи навіть забуваючи снідати.