Часоворот: історія України
Пролог
Жодну з частин цієї книги не можна копіювати, перекладати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу автора
Пролог
Сонце повільно полишало обрій, спускаючи золотаві промені на невеличкий дерев’яний замок, що був оточений кількома сотнями військових, вбраних у вичурні кармазини. Яскрава зграя клекотала погрозливі виклики у бік будівлі, очікуючи команди полководця, готова взяти її штурмом щомиті.
– Hordy! Horda nadchodzi! (– Орда! Орда наступає! ) – почулося у таборі.
Перелякані військові, здійнявши галас, поспіхом покидали обложене місто, лишаючи по собі все, що не встигли вхопити і що встигли по дорозі втратити. За кілька хвилин коло замку зосталося хіба з десяток весело регочучих чоловіків, одягнених у вивернуті хутром нагору кожухи, старі потерті (від того й темні) шаровари та високі чоботи.
– Гай-гай! Тікайте вражі сини! Ану ж наступного разу не тілько здобич, а й душі свої на полі полишаєте! – кричав услід нажаханій армії пузатий вуйко, на чиїй голові красувалася шапка з куниці. Закручені його вуса весело смикалися, коли він повернувся до не менш переляканого, за утікачів, однак набагато щасливішого від них хлопця.
– Ба, Олексо, не такі вони й хоробрі ті ляхи, як про себе кричать! – він похлопав юнака по плечу.
– Еге ж! – погодився з ним хлопчина.
#92 в Історичний роман
#188 в Фантастика
Відредаговано: 03.08.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
