Чекаючи на себе

Господнє Диво

Так хочу пригорнутися грайливо,

Сховатися у затишок обійм

Хіба любов це не Господнє Диво,

Де кожен окриляється у нім?

Заповнена до вінець я коханням,

Що б'є у жилах, немов джерело?

І живить мене з вечора до рання

 ДЯКУЮ за те, що в серці ожило,

За те, що перехоплює мій подих,

За всі притягнуті до вуст слова,

За всі написані думки в любовних одах,

За те, що в цих стосунках  Я НОВА!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше