2розділ(1частина)

-Гей іди сюди, я тобі ,дещо розповім.

Йон це цілком проігнорував та пішов далі, хоча знав,шо після цього ігнорування буде гірше. 

Ось,він вже розпочав готуватися до уроку, але незабаром прийшли ці однокласники і розпочали йому загрожувати. 

-Хей,ти чому непідійшов?Мрієш побитим бути?Я зможу це зробити,що навіть встати незможеш. 

-Так, так, так. Він це зробить-сказав його приятель 

-Я тобі пропоную ,піти зі мною на стрілку,після школи. 

-.....-Йон це мовчки прослухав і нічого не відповів. 

-Ти чому мовчиш?Нічого сказати?

-Ем...ну раз ,ви просите.Тоді,яка мова,може йти про стрілку в  XXIVст.?Ви що зовсім не розвиваєтесь?Мабудь, ви дуже відсталі ,можливо мені варто  вам порадувати деякі книги і психіатора.Я можу вам надати номер психіатора,думаю ви станете ,після кількох годин,розвинутими особами.

Коли Йон закінчив говорити,вони були просто ашалешені ,після його слів.Вони розчервоніли і розгнівалися ,вже хотіли надати пару прийомних ударів з боксу,але продзвенів дзвоник і зайшов вчитель.

-Ти диви,який везунчик.Навіть час ,на його стороні.Ладно йдемо.-сказав своєму товаришу,так званий Льоня.-Тіки посмій неприйти сьогодні ,після школи,на задній двір.Знай, я за тобою стежу.

Минуло 45хв.,закінчився перший урок, а заним всі інші.Йон пішов до своєї хатини, забувши ,що сталося сьогодні вранці. В дома його чекали батьки.Вони, тепло зустріли Йона і допомогли йому з домашніми завданнями(те ,що було йому незрозумілим).Далі мати, накрила на стіл, вмикнула телебачення і погукала батька, і сина.Всі разом сіли за стіл і насолоджувалися їжею.Вечеря,була тиха і спокійна, поки вони непочули, що сказали по телебаченню.