Чи буде щасливий кінець?

18

Невеличке застілля організували за містом, в одному затишному готелі. Музик не було, так як заведено, але скрипач виконав одну композицію для танцю молодої пари.  Катерина кружляла в обіймах коханого і не відводила від нього очей. Вони обоє насолоджувались моментом, який був єдиний і неповторний.  Адам міцно обійняв красуню дружину, а потім узяв на руки і закружляв з нею. Час зупинився і не було ніяких проблем та хвилювань, так добре та спокійно Катерині ніколи ще не було.  "Гірко!Гірко!" -заспівали гості та повернули молодят до реальності. 
Гуляння  до пізна не затягнулось, ще  до опівночі Катерині зняли фату, та одягли хустину, так зазвичай закінчується галицьке весілля. Невдовзі закохані вже залишились наодинці. 
Бкргоф підготував для них найкращий номер в готелі. Катерина дуже хвилювалась, вона не знала як їй потрібно поводитись та що говорити. Дівчина оніміла та стала дуже скованою. 
-Ластівко моя, підійди до мене, -покликав чоловік її на невеликий балкончик з якого відкривався красивий вид на озеро, та маленький лісок.  
-Ти ще не втомився?  
-Ще ні. Дивись яке небо зоряне. 
-Так затишно, так добре. 
Обняла свого чоловіка Катерина та притисла до себе. 
-Ти мене боїшся? 
-Ні, чому ти питаєш? 
-Бо в тебе переляканий погляд. 
-Я босюсь щось зробити неправильно. 
-Не думай про такі дурниці. Це ж я- твій чоловік,-посміхнувся він,- роби все, що тобі подобається та приносить задоволення. 
-А ти ? 
-А я буду робити все, що ти захочеш. 
Адам взяв свою дружину на руки і заніс у номер. 
Він зняв з неї взуття, потім розстібнув сукню і дістав невеликий пакунок. 
-Відкрий. 
-Що там? 
-Маленький сюрприз. 
У пакеті була біла піжама з маленькими ластівками. 
-Це для мене? 
-Думаю, що тобі буде у ній комфортно.  
Катерині дуже сподобався подарунок,хоч і на перший погляд комплект здавався дитячий, але це було дуже мило та важливо для Катерини. Вона прийняла душ, змила з себе весь бруд, дня що закінчився, та одягла обновку. 
Короткі шорти та топ гарно лягли на неї, хоч і було оголено досить багато частин тіла, але Катерина почувалась у цьому затишно. 
-Я тебе сьогодні ще більше кохаю,ніж учора. 
- Хіба таке можливо? 
- Думаю, що завтра ще більше кохатиму. 
Чоловік підійшов до  дівчини, яка намагалась приборкати своє мокре волосся і поцілував її у плече. Тоді у шию, повернув до себе обличчям та міцно поцілував в губи. Його руки обнімали її та пестили. Катерина відчувала як в її тілі появлялось бажання, якого раніше не відчувала. Мов вогонь, що оселився в ній розпалювалась її пристрасть. Жага бути коханою і довіритись Адаму повністю оволоділа нею.Чоловік повалив її на ліжко і з ніжністю та любов'ю почав її роздягати. Дівчина вигиналась мов лежала на розпеченому вугіллі, вона знала, що точно ніколи не забуде цього моменту. 
З першими промінчиками сонця, що прокрадалось крізь квітчасту тюль, проснувся Адам та із задоволенням розглядав красиві риси обличчя своєї коханої, насолоджувався моментом. 
-Просинайся, дружино, -прошепотів Бергоф їй на вухо. 
-А що вже ранок? 
-Так. Сьогодні ми весь день будемо удвох. 
-Мммм,-потягнувшись, повернулась до нього Катерина,- як добре. 
Молодята валялись у ліжку та будували великі плани на майбутнє. Катерина розпитувала з ентузіазмом про їхню майбутню квартиру в Мюнстері, недалеко від університету. Бергрфу також було не надто далеко їздити в клініку де він випробовував експерементальне лікування, та проводив багато часу. 
Хоч і теми для розмов в них були досить серйозні, з їхніх уст не сходила посмішка, відразу було помітно, що вони щасливі. 
Тррхи зголоднівши, закохані відправились на пікнік на березі невеличкого озера. 
Адам підготував для цього невеличку корзину з усім необхідним, він хотів подарувати дружині безтурботний відпочинок. 
Декілька улюблених шоколадних батончиків Катерини, фрукти, круасани, сік та пляшка вина -останнє здивувало дівчину. 
-Ти любиш випити? 
Чоловік засміявся, і дістав пляшку з корзини. 
-Не люблю, оле ти так спитала, що я засумнівався. Бо цю пляшку, я дуже хочу розкоркувати. 
-Я не ррзуміюлюбові до алкоголю. 
-Це не просто алкоголь чи вино. Цю пляшку моєму батьку подарував власник найбільших виноградників Італії, дуже багато років назад, -дівчина уважно слухала, не відводячи очей, та наминаючи свої солодощі,- це особливе вино. Батько розробив для цього винороба особливу технологію вирощування винограду, вона збільшила урожай, та сам смак винограду покращився. 
-Це не вино, це ціла історія. 
-Але головна цінність в тому, що в цей день,коли його подарували, батько закохався в мою маму і  воно зберігалось, як символ їхнього кохання. Коли з'явився я, то тато постійно казав, що вип'є його у мене на весіллі. 
-Адаме, не будемо його пити, хай і дальше зберігається, як пам'ять про твого батька. 
-Я пам'ятаю батька і пам'ятаю, що він хотів. Ми будемо це вино пити з ним. 
Чоловік підняв  голову вверх  та замріяно посміхнувся. День був ясним, на небі майже не було хмар, сонце не надто пекло, дмухав легкий вітерець. Десь цвірінькали пташки, дзижчали бджоли та джмелі, що кружляли довкола буйних клумб. 
-Поглянь в якому ми красивому місці. Я думаю, що батько в такому ж. Він прожив хороше життя, і заслуговує бути в хорошому місці та в нашій пам'яті. 
-Ти дуже хороший син. 
Впустивши сльозу Катерина обняла його та притисла до себе. Дівчина співчувала коханому та по своєму завидувала, бо свого батька вона не знала. 
-Ну все, ми святкуємо.  
Підвівся Адам на ноги та нарвав дівчині букет.  
-Дякую. Звідки ти знав,що я хотіла саме такі квіти? 
-Бо вони тут найкрасивіші. 
Катерина, хоч і звикла до уваги чоловіка, та всеодно стримувала свої емоції. 
Молодята випили декілька бокалів червоного вина, яке дійсно мало особливий смак. Катерині не було з чим порівнювати, бо до цього тільки один раз кушиувала хмільний напій, проте Адам пив його з великою насолодою. 
Дівчину, наче  підмінили після декількох ковтків, її щоки зачервонілись, вона багато сміялась. Пригубивши ще декілька раз, Катерина почала наспівувати пісень та пританцьовувати. Сонце почало припікати і врни повернулись у номер. Молода дружина  набравшись сміливості від алкоголю, вирішила також зробити сюрприз коханому. Дістала приготовлений для першої шлюбної ночі білий пенюар, включила музику, заслонила штори, щоб втілити в життя свою маленьку фантазію. 
Її рухи були незграбними, але дуже милими. Адам ледь стримував себе, щоб не розміятись, бо бачити такою Катерину було дуже дивно. Вона дуже старалась, трохи наспівувала пісню, що звучала, плутаючи слова, та час від часу повторювала "кохаю тебе мій лікарю". Катерина танцювала, обнімала чоловіка та цілувала, тоді знову бігла переключати музику і танцювати, ще зо два рази переодяглась, раз у купальни, а другий у весільну сорочку Адама. Пройшло більше години прилюдії і дівчина звалилась у ліжко та заснула. 
Наступного ранку, хоч і проснулась ще до світанку, дівчина лежала та не рухалась, їй було так соромно.  
"Так опозоритись!Чим ти думала?  Спокусницею вона буде -  Катерино-Катерино,  завжди все зіпсуєш." 
-Я знаю, що ти не спиш. 
-Я сплю,- відповіла Катерина. 
-Я щасливий бути твоїм чоловіком, знаєш? 
-Знаю, -пробурмотіла вона, та сховалась під ковдру. 
-Я б знову хотів тебе такою побачити, це так весело.- розсміявся чоловік. 
Катерина накинулась на нього з подужою, і сама почала голосно сміятись.  
Покинувши готель, Адам завіз Катерину до матері, щоб вони готувались до переїзду,а сам поїхав в аеропорт. Його вдома чекала важлива розмова з  мамою, яка не знала про одруження сина. Він знав, що мати буде розлючена і в нього дуже мало часу, щоб усе налагодити. 




 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше