Чи реально змінити себе!?

11. Несподівана правда

Ми ще трохи поговорили і нарешті почали роботу над портретом. Це виявилось не так легко як я думала. Але час все одно  пройшов непомітно. Далі я пішла за свою роботу. Механізм було запущено, але дуже важко було перенести все з голови на папір. Мої роздуми перервала Мар'яна. 

- Привіт,- сказала вона,- що це має бути галерея? 

- Ну не зовсім, це базар, де на стінах будуть висіти картини, а з вікон буде вигляд на гори і озеро. 

- Серйозно? Культурний базар це щось новеньке. Але знайти вигляд на озеро буде не просто. Що там будуть продавати? 

- Ну все: сири, молочку, солодощі.... Я над таким не думала. До цього ще дуже далеко. Ти казала, що будеш вчора, а сама не прийшла.

- Мене попросили помінятись на роботі. Тож мусила працювати. А я ось чула, що ти зачарувала нашого Матвія, що на це скажеш? 

- Неправду чула. Хто таке казав? 

- Взагалі то всі. Ви тепер новина номер один в нашому кафе. 

- Але ж ми навіть не друзі. Він попросив я допомогла. 

- Але ж він тобі подобається! 

- Ну??? А чого це я маю відповідати на такі провокаційні питання. Розкажи краще що ти малюєш! 

- Я малюю те що бачу. Сучасність. Найкраще в мене виходить поєднувати хмарочоси з природою. Хочеться гармонії, на жаль, тільки на моїх картинах вона є. Взагалі я тільки вчусь, до Макса мені ще далеко. 

- А в тебе є професійна освіта? 

- В шість мама віддала в художню школу. Два роки провчилась, але мене вигнали звідти. Сказали таланту нема, відайте поки не пізно на танці. Більше нічого. 

- Тебе? Ти мене прямо шокувала! Нічого всі генії вчились самотужки, в тебе ще є час. От влаштуємо виставку, всі побачать твій талант.

- Не думаю, що мої картини хтось купить. Знаєш, найбільше я просто хочу у когось повчитися, хоча б чомусь! Самій дуже важко. 

- То в чому проблема? 

- Дуже дорого, на це треба витрачати увесь час, важко потрапити. Поки що це лише мрія. 

- Ну всі мрії з часом стають реальністю. 

Ми обмінялись ще декількома фразами і кожна взялась за роботу. О 5 я вже збиралась йти додому, але у дверях знову зустріла Матвія. Він запропонував повечеряти у нього, я трохи повагалась, але врешті погодилась. 

- Я звичайно не шеф повар. Але ці курячі крильця в соусі хвалять усі, хто їх куштує. А я ще зварив рису, думаю буде смачно. 

- Звичайно! А я взагалі готувати не вмію, тільки найпростіше, цим завжди займалась мама.

- Вона померла? 

- Так три роки тому. 

- Вибач. А що ж тоді ти зараз їси? 

- Та купляю готове, а  обідаю в їдальні на роботі. 

- Але ж це трата грошей! 

- Ну трохи є, але краще так, ніж взагалі нічого не їсти. 

- Колись я тебе навчу. 

- Добре 

- Розкажеш щось цікаве про себе? 

- Та моє життя зовсім не цікаве.  Мені 26. Живу одна, точніше з котом.  Мала подругу і ту втратила тиждень тому. Архітектор з мене ніби непоганий. Але я безхарактерна всі мною користуються і викидають як непотріб. Що ще... А я сплю принципово тільки з лівого боку і не питай мене чому. 

Він засміявся. 

- Що таке,- запитала я. 

- Твоя самокритика мене розсмішила, а ти ще додала іронії.

- Ну тепер твоя черга!

- А що я. Мені тридцять. У мене є пес і друг Федька , другого ти вже бачила. Кафе це моя мрія і справа усього життя. Я ним живу.  

- А де пес? 

- Віддав Дімі прогулятись. Він каже, що дівчата звертають на нього увагу вдвічі частіше, якщо він з Марселем. 

- Прикольне ім'я. Ви разом живете? 

- З ким? 

- Зі всіма!

- Ааа ні, з Дімкою ні. Тримай тарілку їжа вже підігрілась. 

- Дякую. Ууу як смачно. Ти реально шеф-повар. Я ще в тебе хотіла запитати, ти ж знаєш Мар'яну. 

- Звичайно. Я всіх художників знаю. Хороша дівчинка, тільки ще дуже молода і не зовсім навчена. 

- Я саме про це й хотіла поговорити. У неї талант це очевидно, але треба їй учителя. Щоб азів навчив.. 

- Зрозумів. Я пошукаю хорошого. До речі, 3 грудня у неї день народження, зробимо їй подарунок! 

- То це ж через 23 дні .

- Ну й в тебе математика. 

- Та ні, мені просто проект здавати 5

- І як просувається робота? 

- Я почала і це вже подвиг. Ти встигнеш? 

- Звичайно! 

- А можна ще? 

- Чого курки? 

- І рису теж! 

- Звичайно. Я такий радий, що тобі подобається 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше