16 .Я не знаю як я його вмовила , але я це зробила!

Він поїв і ми разом спустились в кафе. Він відчинив його своїми ключами. Таня досі куняла. Матвій жестом показав щоб я її не будила все одно клієнтів немає. 

- Вона сьогодні останній день на роботі? 

- Це чого? 

- Бо я не маю чим їй заплатити, поки в неї відпустка за свій рахунок. Хай хоч відпочиває безкоштовно, а не на роботі сидить. 

- А хто ж буде виконувати її роботу? 

- Вже десята, а ще нікого нема! 

- Це не діло! 

- Я сам впораюсь. Кого тут обслуговувати ! А художники і самі нормально впораються. У них у всіх є ключі раптом що. Ще тобі треба зробити.

- Ти не боїшся? 

- Ні! Це мої друзі! 

- Ну тоді треба терміново братись до роботи! Давай розмістимо рекламу в інтернеті! 

- На це треба гроші.

- А ще зробимо рекламні буклети і будеш роздавати їх на вулиці людям. 

- Це теж не безкоштовно. 

- Ну і вивіску змінимо на більш яскраву! 

- Я не мільйонер , Ді. 

- Матвію, ми ж домовились! Ти забув ? 

- Але ж не заключили договір в юриста. 

- Я що проти хоч сьогодні! І я тобі вірю... 

- Нащо тобі оце все, Діано? Тільки чесно кажи.... 

- Бо я відчула себе частиною цього прекрасного місця. Я так полюбила художників.  Ай в мене тисяча причин. Як ти там казав я теж хочу стати частиною історії. 

- Дякую тобі! 

- Ну все перестань. 

- Просто ти не уявляєш скільки всього ти змінила своєю появою!

- Все! Давай краще подумаємо яку вивіску зробимо. Я вже знайшла декілька варіантів. Назва чудова, просто зробимо її яскравішою і все спрацює. 

Ми сиділи за одним зі столиків. Я йому почала показувати ті варіанти, які мені сподобались. 

- Вони всі чудові !

- Але ж треба обрати один. Є ж якиїсь найкращий. 

- Ну напевно молочний з кавовим там де «о» книжка. 

- Значить вирішено! 

- Але тут такі ціни.

- Але ж ми не будемо замовляти тут. Я замовлю в цеху, вийде дуже дешево! Так переходимо до наступного. Реклама! В тебе є знайомі програмісти? 

- Ой треба подумати. Хороших знайомих немає, але здається, один з моїх однокласників подався в програмування. 

- Дзвони! 

- Що прямо зараз? 

- Ну так! 

- Його номер шукати цілу вічність... 

Нарешті він таки знайшов і подзвонив. 

- Привіт мені потрібна твоя професійна допомога не дуже заважаю? 

- Та ні, привіт старий. Так давно тебе не чув. А що маєш власний бізнес? 

- Так, кафе- книгарню. Але щось з відвідуваністю не дуже. Хочу прорекламувати. Але в мене бюджет обмежений. 

- По старій дружбі зроблю знижку так вже й бути. Приходь завтра до мене в офіс тай про все домовимось. 

- Кажи адресу. 

Вони про все домовились і попрощались. 

- Підемо вдвох,- одразу по закінченню розмови сказала я. 

- Та я не проти, але ж в тебе робота, проект. Поки туди поки сюди. Він важливіший за мене, а тим паче за якусь рекламу. 

- Ти ж знаєш що це не так! Я все встигну, от зараз поговоримо і я піду малювати. 

Двері відчинились, зайшла Мар'яна 

- Всім привіт,- радісно і голосно сказала дівчина, побачила нас і додала,- о соловейки, не буду вам заважати. 

Вона швидко зайшла в майстерню. 

- У неї свято через 9 днів, а ще нічого не готове. 

- Треба попросити когось, щоб цим зайнялись.... 

- Наприклад,  Таню, але завдяки тобі вона в вимушеній відпустці. 

- То я займуся цим сам. 

- У тебе є на це час? Ти впораєшся? 

- Діано, я знаю Мар'яну три роки. Думаєш не вгоджу? 

- Ну добре, от і перевіримо!