Молодша донька Наталка

- Наразі молодша донька, - підіймає келих Марія, - моя найбільша надія.

У її молодшої доньки вивернута мапа, очікування батьків щодо неї не справдяться. Наталка зв’яже свою долю із мусульманином. Перехреститься в чужу віру. Поїде в далеку Казань, де б це не було.

Все, що я бачу, це жінку повністю замотану в чорну чадру. Я навіть не знаю, чи вона жива.

Казка про русалоньку розповідає дівчаткам, що заради коханого мають ставати тими, якими не є насправді. Ходити зачаклованими ногами по ножах та мовчати, віддавши голос. Цікаво, чи розповідала мамка-годувальниця цю казку дітям Марії? Якщо так, то сумно, що саме ця історія пустила коріння в душу Наталки. А може то була інша сумна казка? Їх безліч, і майже у кожній страждають дівчата.

Молодша донька, як та спотворена русалка, вже нічого не може сказати мені про себе. Її зірки на християнському небі потьмяніли та згасли, а на мусульманському я не бачу. Не служу двом панам.

За Анатолія нема чого перейматися, до дівчачачих казок йому має бути байдуже. Ніколи ще чоловік не перетворювався в русала заради коханої. Він йшов за тридев’ять земель, шукав пригоди, вбивав дракона, але залишався собою.  

- Маріє, я б не покладав великих сподівань на молодшу доньку, - кажу тихо. - Усе надто заплутано в її долі, я б сказав перевернуто.

- Ви не можете скласти мапу для Наталки?

- Можу. Ось, бачите, - креслю прямо перед очима Марії три основні лінії, які обриваються майже з самого початку, а потім, віддзеркалені, продовжуються на іншій стороні, - вона повністю відійде під владу чоловіка. Дітей буде багато, я нарахував п’ять. Лінія життя занадто довга. Думаю, що про неї буде ходити багато чуток. Можливо, вона стане легендою.

- Моя Наталка спокійна та волелюбна, - обертається до мене Марія та хихотить, - маю великі сумніви, що про неї хтось пустить плітки.