Марія стояла біля дзеркала. На ній була одягнута бірюзова сукня в білий горошок. Її рука обережно наносить червону помаду на її губки. Одна мить і вони ніби маківки в полі. Потім Сметанчук фарбує в легенький бірюзовий, під колір сукні, очі. Ще декілька штрихів і макіяж готовий. І тепер Марія бачить в дзеркалі неперевершену красуню.
«Можна і на подіум» - подумала красуня.
Далі вона обирає сумочку. Проте, нажаль, вибір невеликий: чорна клатч, жовта хобо чи біла мінодьер. Подумавши все ж таки залишає свій вибір за білою. «Якраз і до білих туфельок пасуватиме» - міркує дівчина.
Діставши білі туфельки на танкетці, взуває їх і одразу пригадує, що вони їй трохи труть ззаду стопи. Але змінювати рішення одягти саме їх не змінює, а йде по пластир. Приклеївши його на проблемне місце, таки одягає туфлі. Робить декілька кроків. «Нічого нормально» - думає Марія. Після чого вона дивиться на годинник. «О вже час виходити» - міркує Сметанчук. І відкривши двері виходить з квартири.
А десь там, в цей час, Сергій відкрив шафу і діставши дві футболки: одну білу з принтом у вигляді Тризуба, іншу - синю з без принту, обирає, практично не думавши, останню. Після того, він надягає сині джинси. А потім стикається з проблемою де нові шкарпетки. Поки Пилипенко шукає, сам себе й лає, оскільки йому потрібно, ще встигнути купити квіти.
Десяти хвилинні пошуки таки закінчуються хепіендом, Сергій таки знаходить шкарпетки.
- Блін, я ж одразу їх там шукав – говорить він сам до себе.
Надягнувши шкарпетки та взувши чорні туфлі, Сергій перевіряє чи не забув гроші. І впевнившись, що гаманець на місці відкриває двері і виходить з квартири.
Якщо вам сподабався цей роман, то нелінюйтеся ставте "ПОДОБАЄТЬСЯ".
Дякую зараніш!!!
#8962 в Любовні романи
#2180 в Короткий любовний роман
#2543 в Молодіжна проза
Відредаговано: 11.04.2020