Чому плакала вона???

Дев’ятий розділ.

Марія обережно ставила квіти до вазончика. До кімнати ввійшла мама. Вона посміхнулася і сказала:

- О а ти казала, що до подружки йдеш. Звідки квіти.

Донька Алли Григорівної нічого не відповіла і також посміхнулася. Алла Григорівна підійшла до букету і понюхала його.

- Пахне – мовили вона – це тобі друг подарував – на цих словах Мама підморгнула донці.

- Друг не друг. Давай я тобі потім розповів.

Зараз Марія не хотіла нічого пояснювати мамі. Та тільки і сказала у відповідь:

- Добре. Колись розкажеш. Я розумію ти не голодна.

- Так.

- Ну тоді я пішла. Не буду тобі заважати.

І з цими словами Алла Григорівна залишила кімнату доньки.

Сметанчук переодягалася. Після чого дістала мазь і обробила натерту рану від туфель. Потім вона приняла душ.

Опісля душу Марія вирішила лягти спати. Але перед тим, як заснути відкрила месенджер, щоб прочитати отримані повідомлення. Коли їй захотілося спати, вона вимкнула месенджер і поклала смартфон на стіл, попередньо увімкнувши будильник. Вона подумала: «Веселий цей хлопець Сергій». Після чого позіхнула. Не минуло і хвилини, як Сметанчук спала, посміхаючись крізь сон.

Якщо вам сподабався цей роман, то нелінюйтеся ставте "ПОДОБАЄТЬСЯ".

Дякую зараніш!!!

Вадим Колоток

Подобається

#8962 в Любовні романи
#2179 в Короткий любовний роман
#2543 в Молодіжна проза

У тексті є: кохання, зустрічі, аспірантська любов

Відредаговано: 11.04.2020

Додати до бібліотеки

Поскаржитись