Чому плакала вона???
Двадцять другий розділ.
Марія ввійшла до потрібного автобусу. Людей там було ніби кільки в банці. Протиснувшись трохи ближче до середини, вона дістала гаманець з кишені. Почувся звук ніби щось впало. Сметанчук почула, але не звернула на це уваги, бо вирішила, що то не в неї, щось впало. Розрахувавшись за проїзд вона сунула гаманець до сумочки, оскільки, через тисняву до кошені було не долізати.
Вийшовши на потрібній зупинці, Марія попростувала Хрещатиком. Вона йшла і думала: «Чому, коханий не телефонує». Невдовзі, запримітивши кафе, вирішила зайти туди, щоб перекусити. Що і зробила.
В кафе було багатолюдно. Підійшовши офіціанта, щоб зробити замовлення, дівчина назвала свій вибір – картоплю фрі та чай. Та записала та порахувала ціну. Сметанчук, по звичці, полізла до кишені джинсів за гаманцем і зрозуміла що щось не так. І ту до Марії дійшло, що в неї був відсутній телефон. Тепер вона зрозуміла, що то брязнуло в автобусі, коли вона діставала гаманець. То був її смартфон. «Ой це Сергій мо де телефонує. Треба знайти телефон. Треба подзвонити в поліцію. Але як.» - думала вона. Вихід з ситуації був знайдений. Марія пояснила, що сталося офіціантці і в кафе їй допомогли зв’язатися з поліцією. Ті запропонували звернутися до відділку. Сметанчук те і зробила, забравши замовлення з собою.
#8959 в Любовні романи
#2180 в Короткий любовний роман
#2543 в Молодіжна проза
Відредаговано: 11.04.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
