Двадцять шостий розділ.

Сметанчук розбудив телефонний дзвінок. Вона прокинулася. На дворі почало темніти. Дівчина взяла до рук смартфон. Телефонував знайомий номер. Марія відповіла:

- Алло.

У динаміку чувся знайомий голос. Він щось сказав дівчині. Та сказала у відповідь:

- Добре. Прийду.

Незабаром вона вийшла з квартири.

Марія прибула до парку. Вона сіла на лавку та стала чекати. Невдовзі, з’явилася знайома чоловіча постать. Чоловік наближався до Марійки. Наблизившись, мовив до неї:

- Привіт. Давно не бачилися.

Та піднялася з лавки і обійняла знайомого. При цьому промовила:

- Привіт Сергію. І я тебе давно не бачила. Я дуже по собі скучала. Як ти коханий?

- Я нормально. І я скучав. Чому не телефонувала?

- Та я загубила була свій смартфон в автобусі. А коли він знайшовся, то виявилося, що розряджений. А зарядку вдома забула. А коли повернулася додому, то думала передзвоню, але заснула.

Раптом їхню розмову перервав дзвінок Марійчиного смартфону. Вона глянула на телефон і здивувалася – телефонував її колишній Андрій. «Чого це надумався» - міркувала дівчина, але відповіла. З динаміка чувся п’яний голос Андрія. Той щось розповідав, кричачи. Сметанчук не стала розмовляти, а просто завершила дзвінок.

- Хто телефонував – запитав в неї Сергій.

- Та то так знайомий – сказала Марія.

- Ходімо погуляємо парком – запропонував Пилипенко.

- Ходімо – погодилася Сметанчук.

І вони пішли гуляти парком. Їм було, що розповісти один одному.

Якщо вам подобається цей роман, то поставте Вподобайку))) ДЯКУЮ!!!