Головний підозрюваний

Ярослав жив у мережі, але назва «Чорна Сова» йому зовсім нічого не говорила. Не важко було здогадатися, що мається на увазі якась нова гра для підлітків із маніпуляціями, тому поліція так занепокоєна. У подібні речі молодому генію не хотілося влазити, аби не виявити своїх ботів.

Після від’їзду поліцейських він ще пів ночі не міг заснути. Щось зовні непокоїло його, хоча шум від натовпу з мобільними швидко розсіявся у звичних нічних звуках. Після стабілізації до Ярослава повернувся сон і він звалився на ліжко.

Дві години нормального сну втопили тіло у розкішному ліжку, однак після побаченого вночі така ідилія не могла тривати довго. Ярославу нічого нового не снилося, як це зазвичай показують у фільмах жахів – ті самі кошмари.

Ярослав згадав у сні, як його тягнули викрадачі до швидкої допомоги і реготали з дитячої безпорадності. Все стало гіршим всередині злощасної машини. Один з викрадачів тримав хлопчика за руки, а другий розмахував перед обличчям іграшкою та намагався щось вколоти.

Силкуючись зрозуміти чому йому знову приснився цей сон, Ярослав хапався поглядом за кожну деталь, хоча головна підказка висіла перед ним на нитці й моторошно гойдалася, наче маятник. Хлопець спробував закричати, але не міг перебороти сон; у тому світі панували тільки травми.

— Що це все значить? — закричав Ярослав.

Чоловік з іграшкою зупинив рух маятника. Відповідь вийшла німою, подібною до безликого натовпу, не здатного допомогти дитині.

За кілька секунд до кінця кошмару Ярославу вдалося розгледіти найстрашніше. На нитці гойдалася чорна сова з заклеєними очима та веселою усмішкою.

Він зірвався та почав кричати, хапаючись руками за простирадло. Тато повернувся в частину, а мама досі перебувала на зміні у пологовому, тож ніхто не міг йому допомогти.

Коли вдалося заспокоїтися, одразу захотілося зайти у той світ, де все можна було контролювати за допомогою комбінації кількох клавіш. Пуск подарував бажаний спокій. На екрані висвітився командний пункт, з якого Ярослав контролював створені ним аватари.

Однак підсвідомо щось заважало відчути себе на своєму місці. Клята Сова не давала спокою, наче прагнула наяву перенести Ярослава знову у світ дитячих травм. Він перейшов з легкого поруху клавішами за першим покликанням у таємній папці й опинився на сторінці затриманої сусідки.

Раніше талановитий хакер не дозволяв собі залазити в листування, але обставини виявилися набагато сильнішими. Ярослав відкрив останні повідомлення і проковтнув бридкий згусток слини, який застряг у горлі.

З поміж кількох останніх листів першим на очі Ярославу кинувся рядок повідомлень із сторінки сімнадцятирічного Андрія Макарова. Цього не могло бути!

Ярослав почав читати перший рядок і легко знайшов підтвердження своїм підозрам. Саме Макаров скинув покаліченій Яні запрошення у додаток «Чорна Сова». Вона погодилася виконати перші завдання гри, а далі пригоди потягли так, наче в’язке болото ноги. Дівчина не могла зупинитися і боялася цього.

Фермер сидів перед екраном ноутбука, не вірячи побаченому. Макарова Андрія він знав ідеально, до кожної дрібниці, оскільки сам його й створив.