частина 2

  Тіна жила недалеко. Всього за три квартали. Коли він подзвонив у  дзвінок, двері відкрила мати Тіни — Джессіка Грей. 

Їй було ні то тридцять вісім, не те тридцять дев'ять років, головне,  що для свого віку вона виглядала просто чудово. Вона народила Тіну відразу після школи, і більшою мірою виховувала її сама (батько Тіни  мало приділяв їй уваги, проводячи більшу частину свого життя на роботі). Джессіка Грей була красивою жінкою з чудовою фігурою,  яку вона зберігала завдяки щоденній пробіжці та заняттями аеробікою. Адді часто спостерігав з вікна, як вона пробігала по вулиці повз  його будинку, в один і той же час, і можливо це було випадковістю,  але маршрут був саме таким. Ось і зараз, коли вона відкрила двері  Адді, в лівий руці вона держала великий махровий рушник  блакитного кольору. «Очевидно тільки прибігла», подумав Адді, і опустив додолу очі. На Джессіці Грей були одягнені вільні шорти й легка футболка. -Вітаю. Вибачте за те, що прийшов так рано, але в мене є розмова  до вашої дочки, — зніяковіло сказав Адді та опустив очі вниз, немов  боявся зустрітися поглядом з матір'ю Тіни. 

Джессіка Грей хитро посміхнулася, підморгнула і показала свої  білосніжні рівні зуби. Вони були справжніми, і як говорила Тіна, її  мати ніколи не показує фальшиву усмішку фальшивими зубами. 

- Здрастуй. Вона ще спить, але якщо тобі дуже треба я розбуджу, — так само посміхаючись, сказала вона. 

- Так, будь ласка. Мені просто потрібно поставити запитання щодо  однієї речі, — відповів Адді. 

-Проходь. Я зараз підніму її. Вистачає їй спати, — сказала Джессіка  Грей і зробила різкий крок, звільняючи прохід. 

Рух матері Тіни були таким, що від погляду Адді не вислизнуло, як  хитнулися її великі пружні груди. Йому стало ніяково, і він  відвернувся, але очі продовжували грати свою зрадницьку  роль. Доволі важливе значення в даній ситуації відіграла футболка,  одягнена на Джессіці Грей, саме вона підкреслювала ті жіночі  принади, якими так пишалася мати Тіни. Крізь тонку тканину  футболки було видно її великі темні соски. Коли Адді їх побачив, по його тілу пробігло слабке тремтіння, і він тут же відвів свій погляд в  бік, і вирішив більше не дивитися на матір Тіни. 

Від Джессіки Грей не вислизнуло його збентеження. Вона знала  про те, що вона красива і, що на неї часто звертають увагу чоловіки,  та й тоді, коли потрібна була її присутність на батьківських зборах,  можна було з упевненістю сказати, що юнаки-підлітки завжди  направляли свій погляд в потрібну сторону, коли вона проходила  повз них, красиво погойдуючи своїми стегнами. І ось цей хлопчик,  який годиться в сини, дивиться туди ж. 

По своїй натурі вона була кокеткою, і вела, якщо не розпусний, то  вельми вільний спосіб життя. Батько Тіни — Джейсон Грей був звичайним службовцем в страховій компанії, і йому ні разу не  приходило в голову, звідки на свою місячну платню у дві тисячі  доларів вони могли утримувати такий великий будинок, та як  щотижня його дружина набувала дорогі наряди в магазині від  «Gianni Versace». Хоча можливо у Джейсона і були підозри в зраді  дружини, але в родині та на людях намагався удавати, ніби не  помічає всього цього, ставився з великою спокоєм до поведінки  дружини, адже саме тому він міг користуватися своїм подружнім  правом, спати зі своєю дружиною, що було вкрай рідко. Один або два  рази на місяць. 

Що стосується виховання Тіни, то ніякої участі він в цьому не брав,  бо вважав, що все, що їй потрібно, зможе дати й пояснити мати. -Чи підемо розбудимо удвох, якщо ти, звичайно, не проти, і не  боїшся мене? - Запитала Джессіка Грей, і м'яким жестом поклала  йому на плече свою праву руку, немов обіймаючи його. Її права грудь злегка торкнулася передпліччя Адді, і він  відчув тепле і рівне дихання, що виходило від усього тіла матері Тіни. -Тіні не сподобається, якщо я ввійду до неї в спальню, — відповів  Адді та зробив крок у бік, тим самим одночасно звільняючись від  обіймів Джессіки Грей. 

- Хлопчисько. Тобі пора дорослішати, і не бути таким святошею, — з  деяким сарказмом вимовила Джессіка Грей, усміхнулася, і пішла  виляючи своїми стегнами в кімнату дочки. 

Приблизно через пару хвилин Джессіка Грей вийшла зі спальні  дочки, запропонувавши Адді пройти в кімнату, і повідомила, що Тіна  прокинулася і чекає його. Коли Адді увійшов, Тіна сиділа на ліжку,  натягнувши легку ковдру до самого підборіддя. Адді вперше бачив  Тіну ось так, ще не зовсім прокинуту, з розпатланим волоссям,  туманним, дещо розгубленим поглядом людини, яка встигла відкрити очі, але все ще наполовину спала. 

«І все ж вона красива», подумав Адді та присів на край ліжка. Тіна стиснула ноги, поклала підборіддя на коліна і закрила очі. -Привіт. Мама сказала, ти хочеш поговорити зі мною, — промовила  сонним голосом Тіна, — Маєш до мене якусь справу? 

- Мені потрібна твоя допомога. Пам'ятаєш, ти розповідала  про свого діда? Ти говорила, що він непогано розбирається в  стародавній культурі та мовах? Як йому доводилося допомагати  багатьом колекціонерам і просто любителям старовини в прочитанні 

старовинних написів і манускриптів, коли це не вдавалося зробити  іншим. 

- Так. Адже він в минулому займався археологією. Це було  частиною його роботи. А що ти хочеш прочитати? - запитала Тіна. -Книга, яку ти мені вчора подарувала, — почав знічев`я Адді. - Я  зовсім випадково знайшов в ній напис, та мені б хотілося дізнатися,  що він означає. 

- Ти знайшов у ній щось схоже на писемність? Та там тільки  картинки та знаки, нічого схожого на літери, суцільні незрозумілі  фігури й все. Якщо ти думаєш, що це ієрогліфи, то  помиляєшся. Дідусь, звичайно, володіє й іншими мовами, але те, що я  бачила у нього, з тим, що бачила в тій книзі, не має нічого  спільного. Я, звичайно, не змогла подивитися всю книгу, в тебе для  цього було більше часу. 

Адді поліз в кишеню сорочки, дістав звідти листок, і простягнув  його Тіні, попередньо розгорнувши.