3.

- До віконця близько не нахилятись, щоб руками не схопили, товар вперед не давати, спочатку взяти гроші, роздивитись, чи не фальшиві. Більші за сотку не приймати, валюти  - навіть не брати до рук, у борг нікому не вірити, хоч би до ранку кричав, що від мене… - висока розмальована дівчина нависала над Надійкою, немов скеля, не приховуючи скептичного погляду. – Зрозуміла? Повтори!

            Надійка слухняно повторила.

- Зміна з одинадцятої до сьомої, через день. За зміну плачу двісті гривень. Придиратися не буду, якщо, звісно, не крастимеш. Тетяна Іванівна за тебе поручилась, тож дивись… Перевірок вночі не буває, але про всяк випадок: скажеш, що подруга Марічка просила підмінити, їй до хлопця треба. Затямила? Двері не відкривай нікому, що б не казав і які б папери не показував. Ховайся отут у кутку і дзвони мені. Ось тут, у відомості, всі товари. Продала – ставиш цифру у рядку. Одну там пачку, чи дві… Сьогодні зможеш вийти?

            Надійка мовчки кивнула, щоб не сполохати своє щастя.

-Ну то не барись! – раптом всміхнулась дівчина. – Об одинадцятій будь як штик! А то мене вже задовбало: по ночах з чоловіком по черзі сидимо! А на біса потрібен чоловік, якщо вночі завжди порізнь?! Безробітних – повно, бажаючих працювати – не знайдеш… Отакий у нас бізнес…

- Я б… могла щоночі… поки заняття не почалися…

- Ти що, геть дурна?! – зареготала фарбована білявка. – Щоночі і віл скопититься, не то людина…

            Основою нічного виторгу була горілка «з під поли», втім Надійку це не бентежило. Не наркотики ж… «Свиня баюру знайде!» - мовила вона сама до себе, згадавши батька. Батько… Надійка таки подзвонила йому того ж дня, а то недобре не попередити…

- А як же корови?! – тільки й спромігся сказати батько, вислухавши її пояснення. – Що я з ними робитиму?

- Передай їм мій полум’яний привіт! – крізь сльози крикнула Надійка і відключилась.

            Тетяна Іванівна, власниця телефону і свідок розмови, скрушно похитала головою.

- Випий ще чайку, пташко! – мовила вона, замість чашки підсовуючи тарілку з печивом. – Таке ото наше щастя жіноче…