Глава 14

Кіка так дратувала ситуація з його пам’ятю, що він навіть поскаржився Уману. Хоча не збирався. І в принципі не очікував, що той його зрозуміє. Але на його скаргу про те що він тепер сам не знає, про що може знати всі троє дзеркальників хором розсміялися. Виявляється все навчання в Дзеркалці проходить під приблизно таким лозунгом.

- Я щось зробив, але не зрозумів, як таке в мене вийшло.

- Все ти зрозумів, інакше б нічого і не вийшло.

Хоч треба віддати належне лектори в основному пояснювали сутність, де було можна пояснити. І ніхто не заморочувався. Уман втішав, що розуміння дійсно приходило з часом. Якось само собою. Уман порадив не казитися і не метушитися, навчання не даремно триває вісім років. І на екзамени їх теж поки що ніхто не запрошує. А якщо така нетерплячка, то хай виписує свої питання по одному за раз. Кіка така відповідь не влаштувала. От нащо така купа знань в голові, якщо не можна їх використовувати! Кік бубонів і бубонів, поки Уман від щирого серця нарешті не порадив йому заткнути пельку і зайнятися чимось справді корисним. Якщо вчителі вважають, що так ефективніше, то Кік має обговорювати це питання, хоча б після того як повністю підготує хоча б десять власних учнів. Як не дивно, це таки допомогло. Кік заспокоївся і почав помічати все навколо. І помітив, що в Умана новенькі черевики, та й куртка і штани, здається, теж не його. Посилка з дому не доїхала? Він пану Бало не говорив про це?

- Я не бачив пана Бало,- неохоче відповів Уман,- не мав часу, щоб його розшукувати. Але посилку він приніс в Школу особисто, хоча просто забрав з пошти. Там теплі речі, а от черевики, певно, ще десь їздять. Мабуть поштарі наплутали. Не став би пан Бало мої теплі черевики собі залишати.

- Навряд чи йому вони потрібні,- погодився Кік,- але якісь черевики на тебе взуті. Де ти їх взяв? Добрі люди взули?

- І так, і ні,- засміявся Уман,- це віддзеркалений одяг. Найважче було з черевиками, важко знайти правильний розмір. А криве віддзеркалення щоб модифікувати кінцевий предмет вивчають навіть не в наступному році.

- Нічого не зрозумів...

- Та взагалі-то все просто. Ми вже на першому занятті створювали речі за допомогою дзеркал. Але ті не трималися довго, а одразу ж танули в повітрі. Тільки тоді треба було добре знати, що ти хочеш отримати. А от коли є зразок, то все виходить набагато простіше. А от скільки річ протримається, залежить тільки від твого досвіду. Оцей одяг, що на мені протримається ще два дні. І я нарешті зміг зробити його достатньо теплим.

- А далі як?

- Надзеркалю новий одяг. В мене з кожним разом виходить краще і краще. До того ж в Школі я ношу уніформу, а її дзеркалити легше.

- А ваша Школа не думає, що вона може підірвати економіку будь-якої країни? Ви ж знецінюєте труд всіх ремісників...

- У них, певно, є обмеження в Статуті Школи,- це подав голос Солохія, що досі мовчав наче риба. Схоже він просто щасливий, що Кік більше не буркотить.

- Не такі вже й великі,- це втрутився Катаран,- та й ніхто не буде морочитись з віддзеркаленням одягу, ну якщо в тебе не крайні обставини. Але в дзеркальників це дуже рідкісний випадок. А на те що Уман віддзеркалив свій одяг відзеркаливиши речі в магазині одягу. Так, власне, куратор Зізіка те і порадив. Сказав, що магазин не потерпить збитків від втрати клієнта, бо Уман все одно ніяк не зможе купити цей одяг сам.

- Але ж тоді будь-який дзеркальник може відкрити магазин одягу в віддзеркаленими речами, які розтануть самі через кілька днів, а самому зникнути з грошима,- це вже втрутився Міга,- О! Або, ще простіше. Віддзеркалювати самі гроші. Чи статут так добре зачарований, що і обійти не можна?

Три загадкові посмішки у відповідь.

- Ні статут, напевно, можна обійти. Не першачкам, але може комусь більш досвідченому. Хоча, чим вище маг, тим менше йому це потрібно. Вони і так мають все, що їм треба. Але знаєш, на яке тепленьке місце може потрапити дзеркальник, якщо довчиться до кінця, а не перебіжить в іншу Школу? Одне з таких місць — то монетний двір. Всі, абсолютно всі гроші, які випускає монетний двір мають захист від віддзеркалення. Причому, той захист ставлять кілька різних магів, щоб не було зрозуміло, що саме там стоїть. Так от тому віддзеркаленні гроші, довго не живуть. І навіть якщо ти встигнеш на них щось купити, то ті речі розтануть і повернуться до господаря. Тобто у фальшивомонетників короткого шляху через дзеркала немає. До того ж якщо до справжніх грошей попаде будь-яка фальшива монета, вона почне сяяти блакитним кольором. Бо на ній нема дзеркального захисту.

- Чекайте,- це вже знов Солохія, що з великою цікавістю слухав пояснення,- але ж ви казали, що вам на першому занятті запропонували матеріалізувати щось маленьке, наприклад монетку. Вони ж трималися набагато довше, ніж три хвилини?

- Ну як тут поясниш?- Вівін почухав потилицю,- ті монетки за природою були ну як прикраси, чи щось таке. І вони протримались не три, а аж дев’ять хвилин. А от якби ми спробували б на них щось купити, то обман розкрився б сам.

- До того ж ті страхувальні наклейки обмежують наші можливості,- втрутився Уман,- можливо це якось пов’язано...

- З нас їх все одно не знімуть поки ми не навчимося віддзеркалювати їжу і воду, не підпадаючи під власні плетіння. А це п’ятикратне віддзеркалення, раніше ніж через кілька місяців не почнемо,- долучився обізнаний Катаран,- взагалі-то не всі на курсі і черевики віідзеркалювати нормально навчились, тільки Уман такий обдарований за необхідністю.

В той день битви на Арені не було. Катаран пояснив, що так завжди роблять, щоб підігріти інтерес перед більш статусними боями. Хоча куди там підігрівати. І вони тинялися осінніми вулицями Ласа. Нічого цікавого. В цьому місці є, хоч хоч цікаве крім Арен? Правда виникла одна неприємність. В якійсь момент вони помітили, що Уман з ними не йде. Коли він відстав ніхто напевне сказати не міг. Якби він вирішив повернутися в Школу, він би попередив, чи не так? Може відстав, а вони десь завернули і він їх знайти не може? Швидко пішли назад, може ще перехоплять... Набігавшись по вулицях, вони нарешті дійшли висновку, що Уман вже не дитя і дорогу до Школи Дзеркал знайти зможе сам. Але прогулянка була зіпсована. Тож вирішили її завершувати. І неочікувано знайшли Умана. Біля Школи Хаоса. Не те щоб зовсім неочікувано, але раніше він якось стримувався.