Три роки разом

У перший вихідний за останні три місяці не вірилося. Здалося, що зараз знову доведеться зірватися та мчатися підписувати документи, заключати угоди, вирішувати фінансові питання. У даний період життя підтримувало сподівання, що колись хаос заради шалених прибутків, врешті решт, завершиться. Переможець отримає заслужену нагороду.

Молодий чоловік, зрозумів, що нагороду отримав, коли вуста дружини накрили його власні вуста. Вони почали палко цілуватися, віддаючись щирим почуттям.

Красива білявка схилилася, у черговий раз, до хлопця, чия голова лежала у неї на колінах. Разом із поцілунками, тонкі пальці дівчини поринули у біляве волосся чоловіка, яке сягало плечей. Почала перебирати, даруючи коханому неперевершену насолоду.

Хлопець витягнув руку уверх, провів у відповідь по довгому волоссю красуні, потім торкнувся її шиї, провів по плечах та грудях. Помітно, що усі ці дотики та поцілунки лише початок інтимного безумства, яке мало розігратися вже у спальні, а не у вітальні.

У цей самий момент, «заграв» смартфон, що належав білявому молодику. Той простягнув руку до пристрою, але дружина впевнено перехопила долоню.

- Не відповідай, - ласкаво прошепотіла вона, перш ніж знову закрити рота чоловікові поцілунком.

Хлопець послухався та прибрав руку. Замість того, торкнувся долоні дівчини, змушуючи їх пальці переплестися.

Проте гаджет і не думав здаватися. Кілька митей помовчавши, заграв знову, здається, навіть більш наполегливо, ніж вперше.

- Та щоб тебе! - не втримався хлопець. Підвівшись, вхопив пристрій у руки, - батько телефонує. Треба відповісти, хочеш-не хочеш.

- Стасе, чому ти не вимкнув телефон? Ми ж домовлялися, - голос дівчини звучав з образою та нетерпінням.

- Вибач, Сніжинко. Реабілітуюся, як тільки побесідую з тим, хто давав слово не телефонувати сьогодні.

- Тату, привіт, - голос юнака звучав з нетерпінням, як той не намагався приховати подібні нотки, - щось сталося?

- Щось мало статися? - долинув з того боку енергійний голос, - хотів нагадати тобі, синку, щоб завтра приїхав до мене на роботу. Думаю, без начальства півдня впораються, а ти мені потрібен. Дописати промову потрібно та й узагалі, за три місяці, практично вперше побачимося. Чи ти вже викреслив старого із свого життя?

- Нікого я не викреслював, - парував молодий чоловік,  - як там Антоніна?

- Ти питаєш із ввічливості чи справді цікаво?

- Просто надай мені відповідь, - промовив син.

- Продовжує мене виховувати, - засміявся Захар, - то я тебе чекаю завтра о дев’ятій ранку.

- Побачимося, тату, - тепло попрощався Стас, перш ніж вимкнути пристрій.

Позбавившись набридливого телефону, хлопець знову влігся на дивані, поклавши голову на коліна дружині. Та знову почала ласкаво перебирати світле волосся, і хлопець прикривши очі, повністю віддався приємним відчуттям.

- Твоє волосся відросло, - ласкаво прошепотіла Сніжана, продовжуючи свою справу.

- Вгадую, - відповів молодий чоловік, не розплющуючи очей, - за ці три місяці не було коли угору глянути, не кажучи вже про те, щоб за зачіскою стежити. От і вийшла зміна іміджу.

- Мені подобається, - прошепотіла Сніжана, схиляючись та накриваючи вуста коханого своїми вустами.

Стас палко відповів на поцілунок. Правою рукою відповідно поринув у густе, золотаве волосся Сніжани, насолоджуючись близькістю з нею. Коли кохана знаходилася поряд, все інше не мало ніякого значення.

Молоді люди були одружені вже три роки поспіль. У них підростав синок Євгеній, якому наразі йшов третій рік.

Незважаючи на те, що чоловік з дружиною могли мешкати у розкішному особняку Антоніни або переїхати до Захара Петровича, віддали перевагу квартирі у центрі столиці. Їм хотілося проживати окремо, мати свій особистий куточок, де вони будуть господарями.

Шлях до особистого щастя, у молодих людей виявився дуже нелегким. Перш ніж отримати можливість бути з коханим та стати його законною дружиною, Сніжані довелося відвойовувати його у названої матері, яка біля восьми років назад вдочерила сироту з дитячого будинку.

Стас не любив пригадувати ту історію, коли ледве не пішов до загсу із жінкою, старшою на ціле життя. На сьогоднішній день, ця сама жінка вдруге стала дружиною його батька, кохання до якого, для неї, так і не згасло. Головне те, що зараз батько був щасливий із коханою жінкою, і вони зуміли пробачити один одному образи та непорозуміння.

Сам Стас повністю відчував себе щасливим. Причин для цього було безліч, але головна крилася у тому, що поряд із них знаходилася Сніжана, кохана та вірна дружина. Сніжинка, заради якою молодий чоловік готовий кинутися у вогонь, і знає, що це взаємно. Вже три роки як одружені, а пристрасть не зменшилася ні на краплину.

У них підростав син Євгеній, чи то просто Женька. Хлопчику йшов третій рік, і малого постійно намагалися перехопити у молодого подружжя, щоб мати змогу побалувати. Наразі, малюк знаходився у бабусі із дідусем. Стас та Сніжана не заперечували, тому що ніколи не втомлювалися від товариства один одного.

- Аліна телефонувала, - тихо промовила Сніжана, - ти виявився зайнятий, тому я узяла.