Таємнича модель

Стас завжди приходив на роботу раніше встановленого часу. Займати другу посаду у величезній корпорації «Нафтові здобутки», виявилося не так легко, проте хлопець не мав права підвести себе та інших. Мимохіть пригадалося, як він на заочній формі закінчував університет, і доводилося поєднувати навчання, роботу та піклування про дружину і новонародженого сина. Молодий чоловік тоді трохи не сказився, але витримав.

Як би рано, Стас не прийшов на роботу, знав, що батько вже там. Президент корпорації, в даному плані, нікого не дозволяв себе переплюнути. Спадкоємець зайшов до просторого кабінету, у той час, як батько смакував запашну каву, передивляючись термінові документи.

- Доброго ранку, тату, - промовив Стас, підходячи до столу.

Той, нарешті відірвався від паперів та бадьоро усміхнувся.

- Ранок дійсно добрий, синку, є чим порадувати. Спочатку сідай кави вип’ємо. Анестейшен зараз принесе.

Стас похитав головою, приховуючи посмішку. Анестейшен - секретарка батька, була звичайною Настею на ділі. Молодому чоловіку так і не стало зрозумілим нащо той пафос.

До кабінету увійшла дівчина, несучи у руках тацю з двома чашками кави та блюдечком з печивом. Поставивши на стіл, стала в очікуванні наступних наказів начальника.

Перед ними стояла висока, яскрава брюнетка з довгими ногами та третім розміром грудей. Довгі ноги підкреслювалися високими підборами та спідницею трохи вище коліна. Блузка, здається, готова була розійтися на розкішному бюсті. Усе в цій дівчини кричало про те, що вона здатна звабити навіть кам’яну споруду.

- Мила, можеш йти, - промовив Захар, жестом відпускаючи дівчину.

Та кивнула та граціозне пішла до дверей. Проходячи повз Стаса встигла усміхнутися йому, прекрасно знаючи, хто він.

- Довго вона у тебе працює? - спитав хлопець, смутно пригадуючи, що бачив жінку не більше двох разів.

- Третій тиждень, - відповів батько, беручи до рук печиво, - найняв її після усього того кіпішу, що тривав три місяці.

- Антоніна про неї знає? - напряму запитав син, - як і те, що ти називаєш дівчину милою?

- Нащо їй знати? - парував чоловік, - Анестейшей представляє собою чудову та організовану секретарку. Для корпорації подібне дуже важливо. До того ж, вона вродлива, що також має значення. Щодо милої, то я до неї звертаюся так дуже рідко, і лише у присутності тих кому довіряю. Ти ж мене не підведеш, чи не так?

Стас знизав плечами. Щось одразу не сподобалося молодому чоловіку у цій кралі, але не став сперечатися. Анестейшен не на нього працює, тому не йому щось вирішувати. Можливо, дійсно цінна співробітниця, що знає свою справу.

- Ти собі секретарку знайшов? - запитав Захар Петрович.

- Не знайшов. Сніжана забракувала вже п’ятьох. Чимось вони їй не подобаються.

- Синку, доки довірятимеш дану справу дружині, ніколи не знайдеш. Так і будеш сам папери перебирати.

- Головне, щоб Сніжана не хвилювалася, - зауважив молодий чоловік.

Поки вони розмовляли, батько дуже пильно розглядав спадкоємця. Спочатку, молодий Златогорський думав, що йому здається, але президент раптом запитав:

- Що з тобою сталося, Стасе?

- В якому сенсі? - здивувався той.

- У тебе волосся до плечей відросло. Соромити мене надумав?

Білявий хлопець похитав головою. Коли батько задавав дане традиційне питання, сперечатися не було сенсу.

- Останні три місяці забирали увесь вільний час. Не ставало часу сходити до перукарні, - промовив він.

- Вже другий тиждень пішов, як нам стало легше, - різко промовив чоловік, - піти постригтися - це перше, що ти мав зробити.

Стас пригадав, як Сніжана любила запускати тонкі пальці у його волосся. Пропускала крізь них густе волосся коханого, даруючи насолоду дотиками їм обом.

- Не думав, що це така проблема, - промовив молодий чоловік, - зараз багато хто так ходить…

Захар відпив кави та підперши голову рукою, пильно подивився на свого сина-одинака. Сказав спокійно але зі тією особливою інтонацією, коли заперечувати не було можливості.

- Синку, у нашій великій корпорації працює велика кількість самих різних людей. Але дівки чоловічої статі тут не було і не буде. Затямив?

- Добре. Я пострижуся. Сьогодні, після кінця робочого дня поїду до Сніжани у салон. Дружина зробить мені сучасну, модну стрижку.

- Скажи цьому білявому янголу, нехай у терміновому порядку приведе тебе у порядок. Зробить мужнім чоловіком, а не…

- Все! Я зрозумів, - Стас не зумів приховати легкого роздратування від цієї безглуздої розмови.

На якийсь час чоловіки замовкли, допиваючи каву. Згодом, Захар промовив:

- Ти  мене збив з пантелику своїми патлами. Забув сказати найголовніше: нарешті знайшли модель для реклами і показів.

- Справді? На це було витрачено майже півроку, - оживився Стас.

- Але це того варте, - сказав батько, - кращої кандидатури годі шукати. От тільки індивідуальні світлини знайти не можу.